Сказання з Небезпечного Королівства - Джон Рональд Руел Толкін
24
Людське дзеркало (з фр., прим, перекладача).
25
Побутову казку (з нім., прим, перекладача).
26
Двома тисячами років (зі апаронім., прим, перекладача).
27
Дітей не потрібно оберігати від цього — або тоді вже оберігати від цілої розповіді: доки зміцніє їхня травна система.
28
Див, прим. В наприкінці тексту (с. 387).
29
У випадку з казками й Іншими традиційними виховними знаннями слід зважати ще на одне. Заможна сім'я наймала для дітей няньку, і тоді казки дітям розповідала саме нянька, котра іноді уособлювала зв'язок з сільською та звичаєвою мудрістю, про яку забули «кращі» представники суспільства. Відколи це джерело висохло, принаймні в Англії, минуло вже багато часу; та колись воно було доволі важливим. Одначе ми не маємо доказів, що діти якось по-особливому надаються до сприйняття цього зникомого «фольклору». Няням із таким само (чи й більшим) успіхом можна було доручити вибирати картини та меблі.
30
Див, прим. С наприкінці тексту (с. 389).
31
Ленґ і його помічники. Проте це твердження хибне щодо основної частини їхнього змісту в оригінальних (чи найдавніших уцілілих) формах.
32
Та значно частіше вони запитують мене: «Він був добрий? Він був підступний?» Тобто вони більше прагнуть чітко визначити, де добрий бік, а де — злий. Бо це питання однаково важливе і в Історії. і в Чарокраї.
33
З передмови до «Фіолетової чарівної книги»
34
Див, прим. D наприкінці тексту (с. 390).
35
Оце, безумовно, часто й мають на увазі діти, запитуючи: «Чи це правда?» Вони мають на увазі: «Мені це подобається, та чи стосується воно сучасності? Чи мені безпечно спати у своєму ліжку?» І відповідь: «Сьогодні, звичайно, в Англії немає драконів», — це все, що вони почуть почути.
36
З передмови до «Бузкової чарівної книги».
37
Тобто викликає чи пробуджує Вторинну Віру.
38
Це стосується не всіх снів. У декотрих, здається. Фантазія таки бере участь. Але це радше виняток. Фантазування — раціональний, а не ірраціональний процес.
39
Див, прим. Е наприкінці тексту (с. 391).
40
Див, прим. F наприкінці тексту (с. 392).
41
Зловживання не перешкоджає використанню (з лат., прим, перекладача).
42
Christopher Dawson. Progress and Religion, pp. 58, 59. Згодом він додає: «Повний вікторіанський „обладунок“, що передбачав циліндр і сюртук, увиразнював, без сумніву, щось невід'ємне від культури дев'ятнадцятого сторіччя, а відтак поширився разом із тією культу рою цілим світом, чого не траплялося доти з жодним стилем одягу. Наші декаденти, ймовірно, побачать у ньому таку собі похмуру ассирійську красу, підхожий символ безжалісного віку, що її породив: але хай там як, а йому бракує неприхованої та незмінно! краси, яка потрібна будь-якому одягу, бо, як 1 його батьківська культура, він відірваний од життя природи, та й від людської природи — теж».
43
Див, прим. G наприкінці тексту (с. 394).
44
Або ж у групі схожих казок.
45
«Королева, котра хотіла напитися з однієї криниці, та Дорґан» (Campbell, xxili); Der Froschkonig: Діва та Жаба.
46
Див, прим. Н наприкінці тексту (с. 395).
47
Добра вість (з лат., прим, перекладача).
48
Казка (з фр., прим, перекладача).
49
Оце і є притаманна Ленґові хистка рівновага. Зовні його історія нагадує «ввічливу» французьку conte зі сатиричним ухилом, зокрема «Троянду та перстень» Текерея — той тип розповіді, який, поверховий і навіть легковажний за своєю природою, не породжує та не прагне породити щось надто глибоке; та насподі нуртує глибокий дух романтичного Ленґа.
50
У розповіді того штабу, який Ленґ називав «традиційним» і якому насправді надавав перевагу.
51
«Чорний бик із Норовей».
52
Усі деталі не можуть бути «правдиві»: «натхнення» рідко буває таке сильне і тривале, щоби вплинути на цілий твір і водночас не надто вплинути на те, що є простою, ненатхненною. «вигадкою».
53
Тут Мистецтво присутнє в самій історії, а не в переповіданні, по-заяк Автором історії були не євангелісти.
54
Символ віри (з лат., прим, перекл.)
