Як я стала королевою - Ольга Обська

Аліса вивільнила руку. Ні, цей номер у короля не пройде. Вона, певна річ, давно помітила, якими бажаннями палає південний красень із самого моменту їхньої першої зустрічі, але потурати їм не збиралася, хай навіть і привід був більш-менш зрозумілий — зірвати плани ворогів корони.

Назріла серйозна розмова. Алісі давно час було розставити всі крапки над і, відкладати більше не можна.

— Мій королю, ти казав, що твої люди все про мене довідалися, а отже, мали доповісти й про те, що в моєму світі у мене було налагоджене життя і плани на майбутнє. У цих планах не було нічого про те, щоб залишати рідні місця і ставати дружиною короля.

— Але ти добровільно вимовила клятву вірності мені і королівству, — очі величності, в яких ще хвилину тому палахкотіло полум'я, посерйознішали.

— Мене майстерно ошукали, змусивши повірити, що все, що відбувається, просто гра. Поки що я не знаю, кому це було потрібно. Але я маю всі підстави вважати, що до моєї появи тут безпосередньо причетна королева-мати. Я не знаю її мотивів, але можливо вони були викладені в її посланні, яке мені так і не вдалося прочитати. Чомусь вона хотіла, щоб саме я стала твоєю дружиною. Кілька років тому королева-мати відвідувала мій рідний світ і підлаштувала все, щоб у певний час мене прикликали до тебе. Ми з нею зустрічалися, коли мені було п'ятнадцять, але я не здогадувалася, хто насправді переді мною. Може, тобі, мій королю, відомо, чому вона так вчинила?

Він трохи помовчав у похмурій задумі. Потім відповів.

— Мені відомо тільки, що батьки подорожували на материк, щоб вибрати мені наречену. Такий наш звичай. Коли повернулися, запевнили, що я буду щасливий, коли познайомлюся з їхньою обраницею — вона підходить мені як ніхто інший. І, звичайно ж, малося на увазі, що діва добровільно дала згоду на цей шлюб.

Згода була досить умовною. Аліса та Гретта обговорювали сюжет книги. "А от якби ти була тією казковою принцесою, чи погодилася б на цей шлюб?" — спитала Гретта. Аліса відповіла: "Звичайно". Легко погодитися з чим завгодно, коли йдеться про сюжетний поворот у казковій історії, а не в твоєму житті.

Але чому королева-мати сплела таку витончену інтригу, не повідомивши навіть сина? Хотілося запитати про це короля, але якось так, щоб не зачепити його почуття до покійної матері. Зрештою питання вийшло зовсім іншим.

— Дивні у вас звичаї. Чому наречену королю обирають його батьки, а не він сам? А якщо вона йому зрештою не сподобається? Ось що б ти робив, мій королю, якби тобі прикликали дівчину на роль дружини, а вона виявилася страшною, як відьма? Все одно одружився б? — підколола його Аліса.

— Я ж бачив твій портрет, моя королево, — не піддався величність. — Ти мені сподобалася. Дуже. А в житті виявилася ще чарівнішою, — він знову накрив її руку своєю, і посміхнувся найбільш безсоромною спокусливою усмішкою з усіх можливих.

Хто про що, а він знову про своє. Але Алісу не влаштовувало, що їхня розмова поступово переставала бути серйозною.

— А характер? Портрет не може його передати. Що як наречена виявилася б нестерпною?

— А от із характером справді вийшла проблема, — хмикнув величність. — Мені було обіцяне лагідне, миле, покірливе створіння, а отримав я найрішучішу, найноровливішу, найзухвалішу й найбезстрашнішу діву, яку коли-небудь зустрічав. Але от біда, мені це починає подобатися, — король присунувся ще ближче.

Аліса відчула, що відстань між ними стає небезпечною. На чисто фізичному рівні король їй подобався, його гарячі чоловічі флюїди іноді досягали мети, розбурхували Алісу, а отже, існувала ймовірність, що їй сподобаються і його дотики, а до них все і йшло.

— Перефразую запитання, — Аліса відсунулася на безпечну відстань. — А якщо дівчині, яку прикликали королю, не сподобався б її майбутній наречений? Навіть якщо вона і дала згоду, коли була зовсім юною, адже це зовсім не означає, що вона залишиться тієї ж думки, коли подорослішає.

— Я тобі не подобаюся? — король знову посерйознішав.

Напруження відобразилася на його обличчі.

Подобається, не подобається — не в цьому річ.

— Питання не в моїх симпатіях, питання набагато глибше. Мене вирвали з рідного світу. Цілком несподівано. Там у мене залишилися друзі та близькі. Там моє життя — навчання, робота.

Це ще пощастило, що батьки поїхали на місяць до бабусі в село, де мобільний зв'язок ніякий, а тому з ними є домовленість поки не зідзвонюватися, інакше б вони вже били на сполох.

— Потрапляння сюди перевернуло все з ніг на голову, поміняло настільки кардинально, що мені досі не віриться, що це відбувається зі мною. Я не готова стати королевою. Я не цього чекала від життя, у мене були зовсім інші плани. Я мушу повернутися додому. Хочу чесно попередити, що шукатиму спосіб, як це зробити, — Аліса перевела подих. Головне вона сказала — аж камінь впав з душі. — І тепер, коли ти знаєш, що я не готова стати твоєю справжньою дружиною і планую звідси зникнути, ти мусиш зрозуміти, чому я не хочу консумовувати шлюб. Спадкоємця тобі має народити інша.

Король остаточно похмурнів. Такими похмурими та зловісними очима на Алісу ще не дивилися. Мабуть, величність подумки перебирав негуманні способи страти. І доки він не розпорядився готувати для Аліси гільйотину, вона продовжила.

— Але це не означає, що я зібралася тебе зрадити. Дзюдоїсти своїх в біді не залишають. Я хоч і несвідомо, але все ж взяла на себе певну відповідальність. Я не зникну, доки ми не знайдемо і не знешкодимо ворогів корони. Тільки коли в мене з'явиться впевненість, що ти і королівство в безпеці, і ніщо не заважає анулювати наш неконсумований шлюб і розпочати тобі пошуки нової нареченої, лише тоді я повернуся до свого світу.

Аліса сподівалася, що на це багато часу не знадобиться, тому що вона вже мала план. Трохи шалений, але безпрограшний.

В очах короля продовжувало вирувати бурхливе полум'я, здатне підпалити і Алісу, і все навколо, але спасибі хоча б, що він мовчав. Їй подобалися чоловіки, які не опускаються до істеричного крику, коли їх щось дратує. Алісі взагалі імпонувало, що величність вміє володіти собою навіть у ті хвилини, коли мріє придушити співрозмовника. І доки він не приступив до її задушення, вона продовжила.