Це просто доля - Софія Вітерець

– Як скажете,– насмішкувато виструнчилася я, готова слухати його накази. Ейнар з Розалією вишикувалися за мною.

– Уважно стежте за мною і повторюйте всі рухи. За кілька хвилин розбиваємося на пари й тренуємося наносити удари та блокувати їх.

Крейг почав вимахуватися перед нами, а ми немов на першому занятті танцями почали поволі повторювати за ним. Я намагалася і так, і сяк, але нічого не виходило. Після ж найбезглуздішого прийому почула за спиною тихенький смішок.

– Дарісе,– з докором протягнула я, проте також не змогла стримати посмішки. Виглядала дійсно жахливо. На власне виправдання скажу, що всі інші, окрім Крейга, також.

– А що? Я нічого,– розвів руками чоловіченько, безуспішно намагаючись сховати посмішку.