Каравал - Стефані Гарбер

— Тепер повідайте нам про свій найбільший страх, — заохочувала продавчиня.

— Мій найбільший страх, — Скарлет відкашлялась, — що щось трапиться з сестрою, а я не зможу її захистити.

Терези заскреготіли. Скарлет зачаровано споглядала за рухом ланцюжка. Чаша з серцем з легкістю піднялась над порожньою, яка загадковим чином опустилась.

— Завжди прекрасно, коли це вдається, — мовила брюнетка. — Тепер відпускайте.

Скарлет зробила, як їй було велено. Чаші стали на свої місця, терези стали, як і раніше.

— Беріться ще раз і розкажіть про своє найпотаємніше бажання.

Цього разу руки не пітніли. Та однаково здавалося, що терези живі.

— Понад усе я прагну знайти сестру, Донателлу.

Ваги затремтіли. Злегка проскрипів ланцюжок. Проте чаша з серцем впевнено звисала вниз.

— Щось з ними не так, — мовила Скарлет.

— Спробуйте ще раз, — підказала брюнетка.

— Понад усе я прагну знайти сестру, Донателлу Драґна. — Скарлет стисла щосили терези, та нічого не змінилось. Порожня чаша та серце не рухалися.

Вона ще міцніше вчепилась у терези, але вони навіть не похитнулись.

— Усе, чого я бажаю — розшукати сестру.

Продавщиця скривилась:

— Перепрошую, але терези ніколи не обманюють. Мені потрібна інша відповідь, або сплатите двома днями свого життя.

— Ви ж увесь цей час за мною спостерігали, — Скарлет повернулась до Айко. — Ви ж знаєте, що понад усе я прагну знайти сестру.

— Мені здається, це і справді ваше найбільше бажання, — відказала Айко.— Та є чимало речей, котрих ви прагнете. Й не бачу нічого лихого в тому, що у вас є сильніше бажання.

— Ні! — суглоби пальців починали біліти — це гра намагається її обвести навколо пальця. — Заради сестри я готова життя віддати!

Ланцюжок заскрипів, терези зарухалися і вирівнялися. Це була правда, та, на жаль, не стосувалася платні.

Скарлет висмикнула руку, перш ніж у неї не встигли вкрасти ще кілька секретів.

— Отже, це коштуватиме вам два дні життя, — промовила продавчиня.

Скарлет почувалася обманутою. То он чого вони домагалися! Два дні життя — серце дівчини тривожно калатало, достоту так, як при укладанні угоди з батьком. Вона вже збиралася відмовитися від цієї ідеї, та коли зробить це, то лиш підтвердить, що насправді не прагне всім серцем повернути сестру. До того ж вона могла втратити можливість почитати записник Айко.

— Якщо ви заберете два дні з мого життя, як саме це станеться? — запитала Скарлет.

Брюнетка витягнула з подушечки для голок маленький меч.

— Проколи ним свій палець, потім вичави три краплини крові на терези, — вона показала на висушене серце.

— Якщо бажаєте, я можу вас вколоти, — запропонувала Айко. — Часом простіше дозволити комусь себе поранити.

Годі вже зі Скарлет кривд од інших.

— Ні, я сама, — вона провела крихітним мечем по кінчику пальця.

Крап

Крап

Крап

Всього лишень три крапелиночки, а Скарлет відчула кожну. Біль поширився далі пальця. Задавалося, їй встромили кігті у серце і щосили стиснули його.

— Від цього має так боліти?

— Невелике запаморочення — це норма. Ви ж не думали, що безболісно втратите два дні життя? — продавчиня хихикнула, ніби це був жарт.

— Сукню з ґудзиками можете забрати просто зараз, — сказала вона, — а от з бісером вам доставлять за два дні, одразу по отриманні платежу. Опісля...

— Стривайте, — урвала Скарлет. — Ви хочете, щоби я сплатила борг саме зараз?

— Так, а для чого нам два дні вашого життя по завершенні гри? Не хвилюйтеся. Поки не зійде сонце, я візьму лише платню частково. І у вас буде досить часу дістатись до безпечного місця.

«Безпечного місця?»

— Мені здається, сталась якась помилка, — Скарлет вхопилася руками за край прилавка. Це їй здається, чи серце на терезах почало битись? — Я думала, втрачу два дні наприкінці життєвого шляху.

— А де ж знаття, коли завершиться ваше життя? — зайшлася сміхом брюнетка. Від її реготу земля під ногами Скарлет похитнулася. — Не хвилюйтеся. Якщо з вашим тілом нічого не станеться, оживете на світанку вісімнадцятого цілою і неушкодженою.

За два дні до весілля! Скарлет намагалась подолати ще одну хвилю паніки відтінку болиголова — кольору отрути й жаху. Вона втратила лише три краплинки крові, але почувалася так, наче в неї справжній крововилив.

— Я не можу піти з життя на два дні. За два дні я мушу їхати звідси!

Якщо Скарлет зараз помре, вона ніколи не зможе знайти сестру і вчасно з’явитися на весілля. А що як хтось інший, наприклад Данте, розшукає Теллу, поки вона лежатиме мертва? Страх розлився тілом краплями ртуті.

Айко з брюнеткою обмінялися поглядами, які Скарлет зовсім не подобались. Не відпускаючи руками прилавка, вона повернулась до Айко.

— Ви мене обдурили.

— Аж ніяк, — відповіла Айко, — хіба ж я знала, що ви не зможете відповісти на запитання?

— Але я відповіла на запитання, — Скарлет спробувала закричати, але угода почала вступати в силу, приглушаючи її відчуття. Світ довкола розростався, тоді як вона на очах маліла. Знесиліла. — А що як моє тіло понівечать?

Скарлет похитнулася й Айко швидко схопила її за руку.

— Вам варто повернутися до готелю.

— Ні, — спробувала опиратися Скарлет. Вона не могла повернутись до «Кришталевої змії». Сьогодні Джуліан ночує у кімнаті. Здавалося, її голова стала повітряною кулькою, яка намагалась відірватись від плечей.

— Ви маєте негайно піти звідси, — продавчиня суворо поглянула на Скарлет і додала, звертаючись до Айко: — Якщо вона помре на вулиці, то прокинеться під землею.

Гострі голки жаху переливались як руть, впиваючись у Скарлет. Слух і зір дедалі слабшали. Вона могла заприсягтися, слова брюнетки прозвучали так, ніби вона воліла, щоби так і сталося. У роті з’явився кислий присмак — смерть.

Скарлет ледь трималась на ногах. А як же дістатися «Кришталевої змії»? А коли вона оживе, то муситиме обирати між пошуком сестри й поверненням