Єдина, або Сім наречених принца Ендрю - Ольга Обська
РОЗДІЛ 21.1 Його Світлість, принц Ендрю
Глафіра і Зурім прийшли на зарядку ледь не найпершими. Фітнес-тренера на галявині ще не було, і дівчата почали змовницьки перешіптуватись. Глаша давала подрузі останні настанови перед операцією з викриття Бріуса. Так, саме подрузі. Глафіра давно вже відчувала, що сильно прив'язалася до Зурім. А після сьогоднішньої ночі, більшу частину якої дівчата не стільки спали, скільки шепотілися, інакше як подругу сприймати східну красуню не могла.
Про що тільки вони не розмовляли, кого тільки не обговорили. Щоправда, будь-яка тема, так чи інакше, зводилася до Бріуса. Зурім зізналася, що по вуха в нього закохалася. Що у неї земля йде з-під ніг, варто тому поглянути на неї. А вже коли вони разом гарцювали на зебрі, східна красуня трохи не зомліла від того, що фітнес-тренер її обійняв. Глашу такі одкровення одночасно і зворушували, і тривожили. Якщо Бріус — це і є Ендрю, тоді ситуація розвивається в правильному напрямку, але якщо фітнес-тренер ніякий не син королівського подружжя, тоді у Глаші і Зурім проблеми.
— Отже, дивись, все як домовлялися, — шепнула Глафіра. — Відразу після пробіжки підходиш до Бріуса і задаєш будь-яке питання, яке поставить його в глухий кут, а я в цей час...
— Глашо, — перебила східна красуня, — а яке питання поставить його в глухий кут?
— Яке-яке, ну, наприклад, як пройти в бібліотеку.
— У бібліотеку? — стурбовано перепитала Зурім.
— Ні, це я для прикладу, — усміхнулася Глаша. — Згодиться будь-яка незрозуміла для хлопця тема. Нам потрібно змусити його інтенсивно міркувати, щоб він пильність втратив. Можеш зробити, наприклад, так: підійди, очі долу, як ти це вмієш, і попроси навантаження знизити, тому що, типу, у тебе «особливі дні».
— Ой, ні, — злякано замотала головою східна красуня, вкриваючись густим рум'янцем. — Я так не зможу. Я краще про бібліотеку.
— Дівчата, доброго ранку, — з протилежного кінця галявини пролунав життєрадісний голос Бріуса.
Бадьорим кроком він вийшов на середину галявини, а конкурсантки, вже навчені на минулих тренуваннях, як правильно зустрічати фітнес-інструктора, швидко вишикувалися перед ним в шеренгу за зростом. Глафіра і Зурім виявилися розділені Барбою, яка була вищою за східну красуню, але нижчою за Глашу.
Бріус пройшовся вздовж строю дівчат із задоволеною посмішкою, потім сказав:
— Глафіро і Зурім, ви на сьогодні звільняєтесь від зарядки, оскільки вчора, внаслідок невдалого падіння одна на одну, отримали травми. Решту дівчат прошу зробити три кола по периметру галявини.
Глаша насупилася. Звільнення, з одного боку, було доречним — права нога ще трохи боліла, проте, з іншого — могло перешкодити планам.
Агнеса рвонула вперед, інші конкурсантки з різним ступенем ентузіазму вирушили за нею. А Глафіра і Зурім залишилися стояти. Вигляд у східної красуні був розгублений. В очах світилося питання: йти? Глаша вирішила теж відповісти поглядом. Вказала очима на Бріуса: мовляв, ні кроку назад — дій, як домовлялися.
Зурім нерішуче підійшла до фітнес-тренера, а Глафіра зайняла позицію за його спиною, і спостерігала за діями подруги, щоб вчасно вступити в гру.
— Е-е-е ... — несміливо почала східна красуня. — Як пройти в бібліотеку?
Глаша закотила очі і зробила руками хитромудрі емоційні жести. Вона думала, що Зурім не сприйме її пораду так дослівно, а імпровізуватиме. Втім, питання виявилося, як не дивно, підходящим. Бріус злегка сторопів. Саме час вступати в гру.
— Ваша Світлість, — гукнула Глафіра, — у вас шнурок розв'язався.
Фітнес-тренер машинально опустив погляд вниз на свої спортивні туфлі.
Ага!!! Попався, голубчику!!!
— Вибачте, Ваша Світлосте, здалося, — Глаша вийшла з-за спини Бріуса і невинно посміхнулася.
Той подивився на неї з гримучою сумішшю почуттів, але голос звучав нейтрально:
— Взагалі-то, звернення «Ваша Світлість» у нас прийнято лише по відношенню до королівських осіб. Але мені приємно, — потім перевів погляд на Зурім: — Бібліотека на другому поверсі. З центрального холу по коридору праворуч.
Глафіра схопила східну красуню за руку і попрямувала до палацу, гаряче шепочучи на ходу:
— Ха! Ми його викрили. Схоже, ти права: Бріус — це Ендрю.
Крайс із захопленням дивився на новенький блискучий агрегат, який щойно доставили до його кімнати. Він зайняв майже третину простору, але, незважаючи на величезні розміри, викликав захоплення. Це був зарядний пристрій для земного музичного інструменту, сконструйований спеціально на його замовлення. Більше двох діб знадобилося команді з вісімнадцяти фахівців зі світних мінералів, щоб розібратися в принципах роботи інструменту і створити конструкцію, яка живитиме його енергією.
Нарешті з'явиться можливість знову насолоджуватися земною музикою, на яку Крайс підсів. У звуках, що ллються з інструменту, була неймовірна гармонія, нечувана досі милозвучність і лад, які підносили за межі реальності. Хоч Земний світ і вважався раціональним, але мелодії у них виходили на межі чарівництва.
З земної музики думки перетекли на земну дівчину. Останнім часом голова взагалі постійно була зайнята саме нею. Хоча ким іще, якщо від Глафіри тільки сюрпризів і чекай? Губи мимоволі розтяглися в усмішку, коли Крайс згадав вчорашні шпигунські пригоди. І навіщо він послідував за невгамовним дівчиськом? Боявся, що вона потрапить в яку-небудь чергову історію? Частково — так, а частково — просто не зміг встояти перед азартом, який блищав в її очах.
Крайс раптом зловив себе на думці, що не відмовився би знову здійснити із нею шпигунську вилазку. Сказати по правді, це було весело і захопливо. Глафіра так відчайдушно намагалася відвоювати місце біля спостережного пункту, з таким азартом борсалася біля Крайса, прагнула зрушити його. Штовхалася і притискалася. Дотики її ладненького тендітного тіла розпалювали. У якийсь момент навіть промайнуло незвичне бажання згребти її в обійми. Причому, наступної ж миті бажання здійснилося саме собою — Глафіра сама впала йому до рук. Напад сміху, а потім хвиля задоволення накрила з головою ...