Кохана майстра смерті - Олеся Лис

─ Леді Айне, вона сама слізно просила вас прийти. Каже, душу готова віддати, аби ви сина її врятували.

─ Нахіба мені здалася її душа, ─ пирхаю, і вже поспішаю за начальником ріддерів.

Дитину шкода нестерпно, тільки ось чи зможу я допомогти нещасному хлопчикові. По дорозі забігаю в колишню лабораторію і швидко хапаю те, що може знадобитися. Навіть дивно, що після мого вчорашнього буйства хоч щось вціліло.

Кидаю в сумку кілька пляшечок зі знеболюючим настоєм, протизапальну і загоюючу мазь, моток вузьких смужок тканини для перев'язок. Потім вибігаю надвір і вже приміряється, щоб вскочити на коня позаду Орана, але несподівано опиняюся на гнідому жеребці мого чоловіка. Кіан легко підхопивши мене, розміщує у себе на колінах.

─ Показуй дорогу, ─ наказує він пріому, і ми, не гаючи часу, пускаємося галопом.