Просто так вийшло (або Поворот долі) - Вікторі Драгон

Хлопчик зліз з маминих рук і присів навпроти сестри.

-” Привіт , мене звуть Евелін, я твоя сестричка , малюче.”- дівчина привітно усміхнулась .

-” Я не малюк! Мені уже чотири , скоро буде навіть більше, аж отак. “- серйозно сказав хлопчик і показав п’ять пальців.

-”Нічого собі. Тоді вибач . Це і справді багато. Визнаю свою помилку .”- погодилась дівчина.

-” То ти дійсно моя старша сестричка, про яку розповідали батьки?”- запитав він недовірливо.

-” Так це я .”- Евелін усміхнулась.

-” Ти схожа на мою маму.”- хлопчик замислився. 

-” А ти на батька .” - сказала дівчина.

-” Я радий ,що ти перемогла злого мага і повернулась до нас і я хочу їсти…”- Теон глянув на матір.

Вся сім’я дружно засміялася.

Леді Мерелін швидко дала розпорядження накрити на чотирьох осіб , і відтепер так буде завжди! Все що є найважливішим і самим дорогим сердцю , знаходились поруч в одній кімнаті.