Знову нема світла? - Оля

-дивіться, яке красиве. Я маю його приміряти. Я швидко 

Стелла пулею влетіла в примірочну, а ми розбрелися магазином дивлячись на сукні

-ну як вам?

-чудово

Сукня була пишна, лавандового кольору. Вона була неперевершена

-схоже ця сукня сама знайшла тебе, потрібно брати

-до речі, поки ти приміряла я теж знайшла собі сукню

В руках у Клари була пишна блакитна сукня. Більше розгледіти я не встигла, адже дівчина проскользнула до примірочної, а коли вона вийшла ми нарешті розгледіли її сукню. На сукні було багато блискіток, які поступово зменшували свою кількість від грудей до подолу

-чудово. Ми якось швидко обрали собі наряди, можливо, ще сходимо кудись?

-куди?

-обирайте

-о, покажи нам місто

-чудово, тоді вирішили 

-запакуйте, будь ласка, оплата чеком

-добре

Жінка подала Аманді чек і та швидко почала заповняти його

-дякую за покупки, приходіть ще

-і вам дякую 

-ну що, куди йдемо?

-ти веди, це ж ти у нас місцева

-добре. Тоді гуляємо центром, потім зайдемо в ресторанчик і тоді вже подивимося, що далі

-ресторан, це ж нудно, можливо, є щось простіше

-так, є. Кафе, таверни

-давай таверну

-я зрозуміла куди нам потрібно

-але про нас почнуться плітки

-це не проблема. Ми можемо приховати зовнішність. Мене навчила Агата, тому мені пощастило з викладачем

-не те слово, але ми ж спочатку йдемо гуляти?

-так

-тоді пішли, чого стоїмо?

-до речі, як вам ідея пройтися до набережної, там якраз є таверни

-чудова ідея, Аманда, пішли, а тим часом поки будемо йти покажеш нам місто

Сказала я та пішла за іншими. Коли ж ми прийшли до набережної на душі стало так добре, тепло. Море мені завжди допомагало. Я завжди любила море

-не хочете пробігтися набережною?

Запитала я, а дівчата підтримали мене

-тоді прямо на раз, два, три, побігли

Крикнула я та ми всі побігли набережною. Люди дивилися на нас та перешіптуватися. Можливо, впізнали Аманду, можливо, помітили мої очі, але тоді мене це не цікавило. Ми просто бігли насолоджуючись цим вітром, цією чудовою погодою

-сестро, які люди, та ще й бігаєш набережною

-Джошамі, рада бачити

Аманда підійшла до брата та я побачила, що вони справді більш дружніші ніж з Томасом

-Джошамі, це мої подруги, Клара, княгиня перевертнів

-привіт

-Даніелла, обрана, як бачиш

-рада знайомству

-я теж

-і накінець Стелла

-нічим не виділяюся серед інших, але це мені не мішає, рада знайомству

-ну чому ж не виділяєшся, якщо сестра дружить з тобою то ти чудова людина, а це вже в наш час рідкість, рад знайомству. І що ж ви тут робите?

-купили наряди на завтрашній бал, потім вирішила показати подругам місто, Стелла та Клара тут вперше. Тепер вирішили трошки пробігтися, а зараз приховаємо обличчя та підемо в таверну

-ви вже і таке вмієте?

-так, Агата непогано вчить

-ти навчаєшся у Агати? Вітаю, вона справді хороший викладач. В минулому найкращий маг свого періоду, одразу після неї йшла Клеопатра, якщо не помиляюся

-ні. Ти не помиляєшся. Мама була друга в списку

-ти її донька?

-ага, але на жаль інколи це для мене груз, адже всі очікують таких самих успіхів як і у мами, а я ледь ввійшла в 10 академії, єдине місце де я перша це мій факультет 

-не всім бути живими легендами. Моя мати входила до 5 сильніших, а я вхожу всього в 20, але не в найсильнішій академії імперії. А так, в звичайній, вашій академії я не відповідав

-схоже я знайшла споріднену душу

-ось і чудово. Йдеш з нами в таверну?

-з радістю

-ну тоді я вже і брата з Вільямом покличу, 20 хвилин і вони тут

-чудово, радий буду їх бачити

Вже через 20 хвилин ми всі сиділи з скритими обличчями в таверні замовляючи собі їжу

-я вже обрала. Та й вибір тут такий великий шашлик з свинини, курятини, баранини

-краще ніж висока кухня. Не вистачає тільки того, що цей шашлик приготує батько вдома в альтанці, а ми всією сім'єю чекаємо 

-схоже у тебе було чудове дитинство, Даніелла

-це точно. Наша сім'я була дуже дружна та велика

-ну і чудово

Після того як ми поїли то вирішили повертатися до палацу 

-Джошамі. Ти з нами?

-ні, Едгард. Я ще прогуляюся, зате завтра зранку буду з вами на сніданку

-ну і чудово

Ранок 

-міс Даніелла, вставайте, через годину вас чекають на сніданку

-добре, дякую, але ж це сніданок для королівської сім'ї, чи я щось плутаю?

-ні, ви нічого не плутаєте, але вас також запросили 

-добре

Я швидко почала збиратися та вже через 20 хвилин я була біля дверей Аманди. Я постукала та одразу зайшла 

-Аманда, можливо, я щось не розумію, але чому мене запросили на цей сніданок. Він мав бути для імператорської сім'ї, якщо я не помиляюся

-та ні, саме для сім'ї і мав бути, а що?

-мені сказала служанка, щоб я збиралася, тому що я запрошена

-розберемося, пішли до брата

-ну пішли

Ми вийшли з кімнати та пішли до Едгарда, Аманда постукала та одразу ввійшла, а я за нею. На мій подив хлопець був ще не вдягнений. На ньому були одні штани та відкритий торс з 6 кубиками, прям еталон чоловічої краси. Так, Дашо, не проте думаєш

-оу, вибач, не очікувала

-нічого

Я швидко повернулася та зачекала, щоб хлопець накинув на себе рубажку 

-можеш повертатись

-не очікував, що хтось зайде сюди так рано. Очікував, що зайде Аманда чи Вільям. Так, що ви в таку рань хотіли?

Я вирішила не церемонитись та швидко пройшла в середину кімнати де було ліжко. Я присіла, хлопець на це ніяк не зреагував, просто мовчки підійшов до столу та припершись схрестив руки на грудях та приготувався слухати, а я почала говорити

-мене розбудили з словами про те, що мені потрібно збиратися, бо я запрошена на сніданок. Я ще перепитала чи правильно я все почула і зрозуміла, а мені сказали, що так і є. Я запрошена, але навіщо? Потім я пішла до Аманди. Вона ні про що не знала, ось ми і прийшли до тебе