Єдина, або Сім наречених принца Ендрю - Ольга Обська

РОЗДІЛ 17. Конкурс продовжується

Другим на черзі був номер Агнеси. Глафіра покладала на неї великі надії. Ладненька і спритна дресирувальниця драконів напевно приготувала щось вражаюче, щось таке, що змусить королеву та інших членів журі забути виступ Глаші.

Агнеса впевнено вийшла на середину сцени. У червоній сукні, з величезним червоним полотнищем у руках, вона виглядала трохи агресивно і дуже ефектно. Її Світлість зустріла конкурсантку тим же питанням, що і Глафіру:

— Чи будете представляти танець або відразу перейдете до його виконання?

— Хотіла б почати з невеликої розповіді про танець.

Королеві відповідь сподобалася. Вона схвально кивнула і Агнеса почала:

— Я підготувала професійний танець приборкувачів драконів, Паседабль. Він виник дуже давно. По суті, танець настільки ж давній, як і сама професія. Його традиційно виконували восени, коли молоденькі дракони вставали на крило, і приходила пора їх об'їжджати. Мета танцю — підняти бойовий дух приборкувачів.

— Цікаво, — прокоментував розповідь Король.

Глаша помітила в очах Його Світлості жвавий інтерес — його зацікавили ефектна дівчина і майбутній номер.

Агнеса подала знак музикам, і вони почали награвати мелодію, що нагадувала навіть не брязкіт ланцюгів, а, скоріше, звуки бензопили. Приборкувачка розправила полотнище, підняла над головою, розбіглася і зробила вражаюче сальто, примудрившись не заплутатися в тканині. По залу прокотився захоплений гул.

Глаша самовдоволено посміхнулася. Якщо номер і далі буде продовжуватися в тому ж дусі, про її монотонні розгойдування ніхто і не згадає. І Агнеса не підвела — продовжила саме в тому ж дусі: зробила ще одне сальто, чим зірвала нові овації публіки, потім ще і ще. Після восьмого сальто Глаша занепокоїлася. Зал уже перестав бурхливо реагувати на акробатичні трюки, але Агнеса продовжувала їх виконувати, навіть не намагаючись заповнити проміжки між ними, хоч якимись танцювальними елементами. Воно-то, звичайно, зрозуміло, що, коли налаштовуєшся об'їжджати драконів, то тут тобі не до граційних па. Якщо мета танцю — підняти бойовий дух, то серія сальто — те, що треба, але для причарування принца цього замало.

Глафіра глянула на суддівську четвірку. В очах чоловіків якийсь інтерес ще світився, а ось королева вже відверто дивувалася. Однак переживала Глаша даремно. Темп скреготіння «прасувальних дошок» прискорився — почався кульмінаційний момент танцю, і Агнеса перестала крутити сальто. Вона перейшла до нових рухів. Заклала руки за спину і почала ходити по сцені колами, час від часу спрямовуючи погляд вгору. Червоне полотнище тяглося за нею по підлозі. Не сказати, що рухи відрізнялися особливою граційністю, але радувало хоча б те, що вони змінилися. Закінчила Агнеса номер взагалі несподівано. Вона зупинилася, спочатку розвела руки, а потім зробила кілька різких рухів, ніби рубить ребром долоні. Цей спірний з точки зору витонченості, але, безумовно, яскравий фінальний акорд врятував танець. Публіка зааплодувала.

— Досить непогано, — похвалив король.

Королева кивнула на знак згоди, однак на обличчі все ще залишався відбиток здивування.

— Агнесо, скажіть, що символізують рухи, які ви демонстрували в заключній частині танцю?

Приборкувачка на секунду зніяковіла, але швидко зорієнтувалася:

— Погоничі ходять по колу і дивляться вгору — спостерігають, як красиво літають дракони. А потім подають їм команду спускатися вниз, — на останньому слові Агнеса повторила різкі рухи розрубання ребром долоні.

Королева злегка скривилася, але чоловіча частина журі, схоже, залишилася цілком задоволена і танцем, і його словесним описом.

Наступною на сцену запросили Кіпріс. Професорка алхімії виглядала сьогодні дуже ефектно. Була одягнена в фіолетовий костюм з товстого оксамиту і екзотичний капелюх того ж кольору з величезними краями, прикрашений золотистими блискітками. На шиї бовтався орден значних розмірів. Бездоганний макіяж надав обличчю аристократичну витонченість. Лиш трохи бентежила не зовсім доречна образу плетена корзина в руках.

— Який танець на нас чекає? Скажете пару слів про його історію? — почала з традиційного запитання королева.

— Так. Я підготувала Ламбуду. Це старовинний танець збиральниць фруктів.

Куточок рота Її Світлості сіпнувся. Зовсім так само, як у Крайса, коли усмішка була готова розплитися на його обличчі, але він стримував свій порив.

— Чому збиральниць фруктів? — поцікавилася королева. — Агнеса, наприклад, продемонструвала свій професійний танець.

— Бачте, — насилу приховала роздратування Кіпріс. — У алхіміків немає професійного танцю. Занадто вже серйозна і відповідальна робота.

— Добре, — кивнула королева. — Нехай будуть збиральниці фруктів.

Музики з ентузіазмом приступили до брязкання. І Кіпріс, намагаючись рухатися в такт, пройшлася по сцені модельною ходою, грайливо розмахуючи кошиком. Тепер зрозуміло, через що Ядаліна сварилася з професоркою. Напевно, ось ці кроки зі схрещуванням ніг Кіпріс сплагіатила у красуні. Глаша пошкодувала, що не має при собі смартфона. Якби вона зняла на відео дефіле фіолетової діви з кошиком, ролик на Ютубі зібрав би тисячі переглядів.

Перші кілька хвилин танець різноманітністю не відрізнявся. Кіпріс все крокувала і крокувала з одного кінця сцени в інший, час від часу імітуючи, що зриває з дерева фрукт і кладе їх до кошика. Дехто з глядачів почав відверто позіхати. Однак вони не здогадувалися, який сюрприз на них чекає у фіналі. Коли музика прискорила ритм, Кіпріс змінила набір рухів. Заклавши руки за спину, почала намотувати кола по периметру сцени, час від часу задираючи голову вгору. Кошик ритмічно ляскав по дупі. Добре, що був наповнений не справжніми, а уявними фруктами.