Академія Мірравель. Проти вітру - Анна Потій

Час наближався до опівночі і я не хотіла, щоб Дем йшов. Ось тільки ніколи раніше хлопець не ночував у мене вдома. Я сама ходила ночувати і батьки це знали, але тут… Такого ще не було. Я дочекалася, коли Дем піде в туалет і тільки тоді спитала у мами:

— Мамо, можна Дем у нас залишиться ночувати? Пізно вже…

— У твоїй спальні? — мама усміхнулася.

— Мамо, ну ж ти не маєш ілюзій…

— Мені теж було 18, тому не маю, звичайно ж. І на відміну від Рейдена, Дем — чудовий хлопець. Я схвалюю твій вибір. Нехай лишається, зараз небезпечно вночі ходити.

Прибравши чистий посуд у шафку, мама пішла спати, а я щаслива потягла Дема до своєї спальні. Він сподобався моїй родині і це гріло мені душу. Я обрала чудового хлопця, самого кращого.