Коли в тебе є персональний ангел - Олена Зацепіліна

Що? Почуття власника заграло? Не ревнощі ж! Для ревнощів ми не так близько знайомі.

- Нік? Ні. Він зовсім недавно знайшов мене. Мілорде, ви повинні розуміти, що ми з Ніком виросли разом, і він для мене не просто охоронець, він мій друг, друг і нічого більше, – вирішую одразу розставити крапки над «і».

Поза, у якій стоїть принц, та її обличчя стають більш розслабленими.

- Вибачте, міледі.

- Вам нема за що вибачатися. Але й від вас чекаю правду. Чудово розумію, що як у чоловіка молодого, привабливого, у вас за всі ці роки не могло не бути жінок, тож я хочу знати, чи немає тієї, яка володіє вашим серцем, чи немає дружини чи дітей?

А от того, що він засоромиться, я не чекала. Мої слова надто відверті для благородної дівчини, яка живе у цьому світі. Але вибачте, надто довго пробула в емансипованому суспільстві!

- Ні, я не пов'язаний жодними іншими зобов'язаннями, як тими, що пов'язують нас із вами. Але дайте відповідь мені, чи готові ви все ще стати моєю дружиною і королевою.

- Я теж не пов'язана з жодними іншими зобов'язаннями. Так, я готова виконати свій обов'язок.

Почувши останні слова, Анандр підходить до мене, бере за обидві руки і цілує кожну. Маю визнати, що мені подобається, коли він це робить. Принц гарний, сильний, галантний. Боже, та в нього можна закохатися! Я оптимістичніше починаю дивитися на своє майбутнє.

- Я постараюся зробити все, щоб вам приємно було виконувати свій обов'язок, - запевняє з чарівною посмішкою Анандр.

Розмова, що відбулася, нам обом далася важко, але, принаймні, ми все з'ясували. Настав час переходити до справ іншим: до повернення наших корон.