Знову нема світла? - Оля

-ну добре

Я вийшла з ванної кімнати та дівчата теж пішли приводити себе в порядок, а я тим часом помирала з нудьги, через 20 хвилин як мені показав місцевий годинник. Так, на диво вони тут є. Дівчата накінець закінчили свої ранкові процедури та ми пішли до їдальні. Там ми поїли та для мене почався мій персональний ад. Фізкультура пройшла досить спокійно. Ми побігали, зробили вправи, поки фізкультура зовсім трохи відрізняється від нашої. Нагрузкою, тут вона трошки більша. Після цього у мене було заняття з магами землі, де саме навчалася Клара, як виявилося я буду займатися з першим курсом, тому одногрупників у мене буде багато. Я зайшла в аудиторію та на мене почали дивитися косо. Я подивилася на одногрупників та побачила як всі почали перешіптуватися. Я швидкою та гордою ходою пройшлася до місця де сиділа Клара та сіла поряд з нею

-ну що, як ти?

-погано

-чого?

-відчуваю, що ще дуже багато всього, до кінця дня я буду напівмертва

-навіть незнаю, що тобі на це сказати

-доброго дня студенти. Хто мене не знає я Клеопатра Кельман. Ваш викладач, але особливу увагу я хочу приділити Даніеллі Корс. Відтепер вона буде навчатися з нами, поки не зможе контролювати свою силу землі, а ми їй в цьому допоможемо, Даніелло, вийдеш сюди?

Жінка була середнього зросту. Років 40, більше я б їй не дала. У неї було довге каштанове волосся та вона мала елегантну зелену сукню. Жінка мені одразу сподобалася

-так, звичайно

І навіщо мене кликати. Мій найбільший страх, бути якоюсь особливою, а якщо мене не взлюблять через це. Думки роїлися в мене в голові, а тим часом я тихо встала з місця та пішла до викладача. Коли я підійшла викладачка заговорила до мене більш тихіше, щоб ніхто не почув

-не хвилюйся. Все нормально. Мої студенти не будуть тебе обговорювати і не долюблювати 

-як ви дізналися, що я цього боюся?

-по тобі видно. Я була такою самою, найсильніша дівчина свого факультету. Має 2 сили. Звичайно я була білою вороною та мене недолюблювати, тому я одразу бачу цей страх

-і яка ваша друга сила?

-цілительство, але викладачку цілительства я недолюблюю. Її ніхто не любить. Вона досі тут тільки через те, що нащадок знатного роду, але хай це залишиться між нами

-звичайно

-тоді сідай на місце. Ми ще поговоримо

-добре

Я сіла за місце та почала говорити

-вона така добра, аж дивно

-да, Клеопатра така. Вона дуже добре ставиться до своїх студентів

-я бачу

Пара пройшла спокійно та наступним у мене була пара води. Я зайшла в аудиторію. Сіла за останню парту та почала чекати початку пари

-які люди, міс Корс. Рада бачити

-і я тебе, Фенегал. Бачу тебе життя потріпало

Я вказала очима на волосся дівчини та не подала виду, але її очі світилися гнівом в цей час

-я чудово знаю хто це зробив, Корс

-да ти що, і хто ж це був?

Вдавано здивувалася я, що вдавалося мені непогано, як мені завжди здавалося, адже деякий час я навіть мріяла стати акторкою

-не роби з себе дурну. Це зробила ти

-докажи, які в тебе є докази?

Вирішила нарватися я. Вона ж нічого мені не зробить, а якщо спробує то її 3 волосинки, що залишилися перетворяться в красиву і блискучу лисину

-єдине, що мене цікавить це навіщо ти це зробила. Скажи, навіщо?

-я нічого не робила. Не суди по собі, можливо, ти так би і зробила, але я ні

-досить грати роль

-а якщо і я, що ти мені зробиш? Нічого

-і чому Едгард допомагає тобі

Мені одразу не сподобалося, що дівчина перейшла на цю тему. Я це я, але коли мене знецінюють говорячи, що я не маю права на чиюсь допомогу, тому я почала впевнено говорити

-незнаю. Запитай в нього, можливо, дасть відповідь, але думаю вона тебе не задовольнить, якщо звичайно цю відповідь тобі дадуть. Адже у вас з Едгардом не дуже хороші стосунки, можливо, запитати мені. Ти кажи, якщо потрібно. Я запитаю, мені він має сказати

Я почала хитатися на стільчику та показувати байдужість до того, що відбувається. Дічина закипала,на її обличчі я бачила злість, то її зачіпає те, що я говорю про Едгарда. Цікаво, а мені це тільки і потрібно було

-всі сядьте, досить. Вже почалася пара

До аудиторії зайшов чоловік років 70. Він мав бороду, сиве волосся та окуляри

-я Ігнаціус Іліріонський. Ваш викладач магії води, міс Фенегал, що з вашим волоссям?

Запитав викладач поправивши окуляри для того, щоб розглянути нову зачіску дівчини, а я пирхнула від сміху

-що такого смішного?

Заговорила до мене дівчина, яка сиділа разом зі мною

-Даніелла, а ти?

-Стелла

-рада знайомству. Та так, подивися на зачіску Фенегал

Дівчина подивилася та теж пирснула від сміху

-цікаво хто це зробив. Я б потиснула йому руку

-ну тоді ця людина перед тобою

-серйозно, це ти зробила? Тоді тисну тобі руку

Дівчина протягнула руку та я потиснула її 

-тепер давай знайомитися ще раз. Я Стелла Кельман, донька Клеопатри Кельман

-Даніелла Корс, донька Корнелії Корс

-очікувано. Твої очі одразу говорять про тебе 

-весь час забуваю, що про мене все говорять очі, про вас одразу і не дізнаєшся

-це точно. Чекай, то це ти та дівчина, що дружить з імператорською сім'єю?

-так, це я

-раз ти таке мені розказала то можна рахувати, що ми друзі?

-як ти бачиш зі мною краще дружити

-я бачу 

Дівчина засміялася, а я разом з нею

-дівчата. Я попрошу тиші

-вибачте, магістре

Сказали ми та затихли накінець

Під кінець дня я була настільки вимотана, що одразу лягла на ліжко та заснула