Магічна академія Вастус - Julybookss

Епілог

Пройшло 4 роки...
- Адепт Геллен, перестаньте бігати по коридору, ви не в школі. - крикнула я першокурснику. 
   Це був мій перший день викладання в академії, я хотіла щоб усе було ідеально. 
Після занять зайшла в лазарет привітатись з Меліндою.
- Амелія! - обійняла мене Мелінда. - Я так рада тебе бачити. Ти як? Розказала чоловікові вже про поповнення.
- Тсс - не дала Мелінді договорити. - Поки ще ні. Він ж би не дозволив мені викладати в академії, а сидіти вдома в чотирьох стінах я не збираюсь.
- Ну ти все одно йому краще скажи, бо пізніше більший скандал буде.
- Якраз сьогодні збираюсь йому сказати.
    Ми ше трохи попліткували з цілителькою і я пішла в кабінет свого чоловіка. Вже пройшов рік після нашого весілля, а мені ще досі важко привикнути називати Рея своїм чоловіком. Коли я підходила до дверей його кабінету, серце почало битись трохи швидше. Я не сумнівалась що коханий буде радий дитині, та боялась його реакції на те, що я не сказала швидше.
- Привіт. - сказала я, підходячи до столу Рея.
- Привіт, - підняв на мене очі чоловік і посміхнувся. - як перший робочий день?
- Все б було чудово, - вирішила зайти здалека. - якби мене не тушнило.
- Нерви? Чи ти шось з'їла погане? - почав хвилюватись Рей.
- Думаю майже всіх тушнить під час вагітності. - випалила я.
- Під час чого? - здивувався Рей ніби йому причулось. - Ти.. У нас буде дитина?
- Буде, - посміхнулась я. - Мелінда каже, що швидше за все хлопчик.
- Син.. - Рей підійшов і обняв мене. - Стій. А коли ти дізналась про вагітність?
     Ніби відчуваючи небезпеку, я попробувала вирватись з обіймів чоловіка, та зробити це було не так й легко. Він сильніше притиснув мене до себе і повторив питання.
- Так як давно ти знаєш про вагітність?
- Два тижні. - вирішила признатись.
- Адептка Койл.. - почав Рейнард, та я його перебила.
- Я вже не адептка. 
- Професор Койл... Амелія, - змучено почав Рей. - не хочеш пояснити, чому ти одразу мені не сказала?
- Ти б був проти того, щоб я працювала в академії.
- Звісно б був проти! - розізлився Рей. - Я знаю які зараз адепти. І не хочу щоб ти нервувала лишній раз.
- Я не буду нервуватися. - побіцяла я. - Поки мене нервуєш тільки ти.
- Не використовуй ці методи проти мене. - змучено вимови Рей.
- Наш син зараз слухає тебе і думає, що за агресивний в нього батько. - не заспокоювалась я.
- За що мені таке покарання? - риторично поцікавився чоловік.
- За те, що ти був таким злим? - усміхнулась я.  
-Злим? - Рей посміхнувся у відповідь. - Йди сюди, горе моє. 
     Рейнард притягнув мене до себе та поцілував.
- Я так сильно тебе кохаю. - видихнув мені в губи Рей.
- І я тебе. - відповіла чоловіку і потягнулась за новим поцілунком.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Любовне фентезі 215661 Непокірний трофей Олена Гуйда, Оксана Северная 452191 Любовне фентезі 395239 Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора Ольга Обська 569738 Любовне фентезі 396747 Відьма місячного сяйва Татія Суботіна 149021 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно