Загублена душа - Віталіна Весела

— Я не твоя наречена! — прошипіла вона, міцно стискаючи — Я. Наречена. Каліпсо. Алена. Розанни!

Олівія голосно, з останніх сил викрикувала слово за словом, одночасно роблячи крок за кроком на зустріч Лістеру Отто. А коли підійшла достатньо близько, стала у відповідну позицію, та з розмахом, щосили, влупила його правою ногою прямо в груди, вклавши в цей удар всю міць воїна роду Гілберт.