Відьмак. Вежа Ластівки - Анджей Сапковський

зі святами кельтського аграрного календаря і мають характерні саме для кельтів відповідники періодів, пов’язаних із рільництвом.

цикл річної праці рільника — від початку, від засікання у січні дерев — назва «січень», згідно з сучасним поясненням, пов’язана з кінцем рільничого циклу: у цьому місяці починалася вирубка («засікання») лісу в системах підсічно-вогневого землеробства; результатом такої вирубки мало бути очищення землі для ведення рільничих робіт.

…дрімлюг, отих таємничих птахів, які, відповідно до народних вірувань… — навколо дрімлюг (як птахів нічного способу життя) є напрочуд багато досить моторошних вірувань. Уже їхня латинська назва — Caprimulgus — походить від стародавнього повір’я, що дрімлюги смокчуть вим’я кіз, чим викликають у них сліпоту. Вважали їх душами дітей, що померли без хрещення, а почути дрімлюгу вночі було поганою прикметою. Коли ж птах сідав на дах будинку, це означало скору хворобу або й смерть когось із людей, які у тому будинку жили.

…тоді заскавчала жахлива банші… — в ірландських віруваннях (назва «банші» походить від ірландського bean sidhe, «жінка із ші», таких собі ельфів місцевого фольклору) пимара, яка пророчить криком смерть людині, яка той крик чує; спершу вважалося, що крики банші віщують наглу смерть лише кільком ірландським родинам, але пізніше повір’я поширилося на будь-яку людину, що почує той крик.

…обіцянку Тедд Дейред, кінця світу, якому передуватиме битва Раг-нар-Роог… — вірування острів’ян з архіпелагу Скелігге спираються на міфи, в чомусь схожі на скандинавські. У скандинавській міфології «Рагнарьок» — то битва наприкінці світу, де світлі боги — аси й вани — битимуться із силами темряви (виживуть лише кілька богів молодшого покоління).

…дзьоб потворного Нагльфара з Морхьоґґу, драккару, що везе армію примар і демонів Хаосу, із бортами, що збудовані з нігтів мерців… — у скандинавській міфології: перед кінцем світу повинен припливти зроблений з нігтів мерців корабель Нагльфар із темними альвами на борту; саме тому, наприклад, у скандинавських мерців довгий час обстригали нігті — щоб не давати ворогам людства будівельного матеріалу.

…горностаєвий хрест на червоному щиті… — горностаєвим у геральдиці зветься один із двох традиційних різновидів зображення хутра; окремий елемент позначення «хутра» — так званий «хвостик» — виглядає як трефова масть, чия нижня доля подовжена й розділяється, розширюючись, на три кінчики. У геральдиці горностай зазвичай служить символом чистоти й влади (частий девіз для горностая як геральдичної фігури — «Краще смерть, ніж ганьба»).

…я був засуджений на баніцію… — у середньовічному праві: баніція (від лат. bannire — «прирікати на вигнання») — покарання, що полягало у вигнанні з земель чи країни, що оголосила її персоні; вирок позбавляв людину (частіше за все — шляхтича) гідності й честі; тому й убивство особи, засудженої до баніції, не засуджувалося.

Бруно Беттельгейм. «The Uses of Enchantment: The Meaning and Importance of Fairy Tales»… — класична робота американського психолога Б. Беттельгейма «Користь від чародійства: Сенс і значення казок», у якій відомі народні казки розглянуті з точки зору класичного психоаналізу. У свій час книжка мала кілька нагород, а пізніше опинилася у центрі скандалу про плагіат.

…якщо навіть на комусь кондемнація висить… — кондемнація (від лат. condemnatio — «засудження») — можливість засудити звинуваченого заочно; відповідно, й вирок, який винесено щодо цього суб’єкта заочно.

…пахла смаженою цибулькою і заливайкою… — інша назва цієї польської, чеської та білоруської страви «жур», «журек» або «кісяліця»; молочний кислий суп, в основі якого житнє борошно, залите водою і заквашене протягом одного-двох днів (що й зветься «журом»); у суп додають ковбасу, копчене м’ясо, варене яйце.

…раніше, ніж рицарське пасування його підтвердили патентом… — в часи Пізнього Середньовіччя окрім ритуальної частини (обряд посвячення у рицарі, покладення меча на плече тощо) було введено надання особі, переведеній у рицарський стан, офіційного документу — патенту. Пізніше патент мав викуповувати собі, наприклад, офіцер у регулярній армії.

…ще до того, як придворний герольд вигадав йому герб… — герб був необхідною ознакою рицарського стану (як, наприклад, і остроги); герб створювали за чіткими геральдичними правилами, а фігури, що розміщувалися на ньому, «розповідали» про вчинки, якими рицар завдячував своєму званню.

…пальцем за штирборт показує… — штирбортом у мореплавстві звуть правий по ходу руху судна борт.

…вміння писати у тебе вбили різками у храмовій інфімі… — Інфімою (від лат. infima — «найнижчі») звалися перші курси (класи) у духовних семінаріях та академіях, на яких вивчалися початки граматики.

…шляхетним, наче баклан: рибу не ковтнув, бо мав на горлі кільце… — бакланів і справді використовували таким чином рибалки Угорщини (а також більш екзотичних країн — Китаю та Японії).

— Не ліпо, — повторив він, шкірячи зуби, — не ліпо лі тобі бяшеть, то скоч до підвалу по пиво… — Любисток при розмові з донькою бортника використовує частину знаменитої для кожного освіченого поляка фразу: найстаріше з відомих польських речент, які дійшли до нас. Ця фраза із так званої «Генріковської книги» — книги цистеріанського монастиря у Генрікові, у Шльонську, серед латинського тексту. У справжньому своєму, латинізованому, вигляді фраза має такий вигляд: «Day ut ia pobrusa, a ti poziwai» (зазвичай її перекладають як «Дай, я покручу (жорна), а ти відпочивай»). Оскільки в історії української літератури подібних аналогів, здається, немає, у перекладі було вирішено використати першу фразу з тексту також цілком знакового — «Слова про Ігорів похід».

…під час імператора Яна Кальвейта став венендальським бургграфом і жупником… — солеваріння та соледобування за часів Середньовіччя та на початку Нового часу вважалися стратегічно важливим ресурсом і жорстко контролювалися державою. (І до держави, у разі проблем, народ виставляв рахунок через перебої з сіллю — досить згадати славетний Соляний бунт у Московській державі.)

…чи не укрила ти на собі магічних сіглів, гексів чи амулетів… — перераховано набір елементів, так би мовити, «вченої магії». Серед них «сігіли» (від лат. sigillum — «печатка», а це, в свою чергу, від signum — «знак») — комбінація кількох символів або геометричних фігур, що начебто мали магічну силу, — таким знаком, наприклад, є пентаграма. У свою чергу «гекс» походить від англ. hex — «причаровування, чаклунство» (а те слово пов’язано з нім. die Hexe — «відьма»).

…я тутешній елдормен… — у англо-саксонському суспільстві: голова місцевих зборів членів общини, часто із судейськими функціями (походить від англ. alderman — «староста»).

…й славетну фірмову інскрипцію… — середньовічні клинки часто мали на собі не тільки клеймо зброяра, а й короткі висловлювання, що перегукувалися з актуальною культурою (як, наприклад, фраза «est, est, non, non»,