Гібридні дракони - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

        - О, столітні Дракони! – Зойкнув Алан.

        - Що таке? – Четвірка витріщилася на юнака.

        - Це ми. Це ми з Фросею таки змінили минуле. Я ж тобі казав не фліртувати із братами Шевченко!

        - Я з ними не фліртувала! – обурилася дівчина. – Тим більше, що історію було змінено вже до цього часу!

         - Але це ми з тобою її змінили! Щоразу ми стрибали та шукати світловолосого чоловіка. А це був – я! Мабуть, - задумався він. – Це все спричинили збурення. Адже, мене у минулому було два: один у землі, а інший стрибав на свіжому повітрі, наче дурнуватий йолоп. А ти стрибнула за мною того першого разу, через те, що мала змінити історію, щоб…. Е… дехто народився.

         - Ой-ой! – Присвиснув Ярослав. – То, ви вдвох винні у загибелі мільйонів людей?

         - Ні, - заперечив Алан. – Просто, їхня національність змінилася. Я вже казав… а, це я не тобі казав. Так от. Якщо мільйони людей мають загинути, вони загинуть, але від інших війн. В тому вимірі, куди спочатку відправили Фросю, також була кривава війна, і таке інше.

        - Не така вже й кровава, - буркнула Фрося.

         - Це тобі так здавалося, бо вона була на іншому континенті, - спохмурнів Алан.

         - Невже людство, аж таке кровожерливе? – Пересмикнулася Єва.

         - На жаль, - відповів Алан, а потім розреготався. Всі на нього витріщилися. – Вибачте. Оце, Фрося хотіла, як найкраще і змінила історію. Це, мабуть, перший випадок, коли людина витягла