Безкінечна війна - Джо Холдеман

— Тепер, перш ніж я залишу вас на милість цих двох джентльменів, дозвольте ще раз застерегти вас. Два місяці тому на планеті не було живої душі і взагалі нічого не було, крім деякого устаткування, залишеного експедицією 1991 року. Сорок п'ять людей цілий місяць будували цю базу. Двадцять вісім, більше половини, загинули під час будівництва. Це найнебезпечніша для людини планета з усіх, на яких люди встигли побувати. Але ви вирушите туди, де буде так само погано або ще гірше. Наші люди зроблять все, щоб ви пережили цей місяць. Слухайте, що вам будуть говорити… І дотримуйтесь їх порад. Прошу вас, капітане.

Капітан встав, а майор тим часом вийшов.

— Струн-ко! — Останній склад був схожий на вибух гранати, і ми всі схопилися на ноги.

— Все, що я скажу, я скажу перший і єдиний раз, так що ви краще вислухайте відразу, — прогарчав він. — Ми зараз знаходимося в бойових умовах. А в бойових умовах за непослух і невиконання наказу є тільки одне покарання, — він підняв зі стегна пістолет і протягнув його в нашу сторону. Тримав він його за ствол, як ключку для гольфу. — Це армійський «кольт» сорок п'ятого калібру, модель 1911 року. Це примітивна, але надійна зброя. Сержант і я маємо право вбити будь-кого з вас для підтримки дисципліни, якщо в цьому буде необхідність. Краще не змушуйте нас доходити до крайнощів, бо ми скористаємося цим правом. Скористаємося. — Він повернув пістолет на місце. Застібка кобури голосно клацнула в мертвій тиші.

— Я і сержант Кортес вбили разом більше людей, ніж сидить в цьому залі. Ми обидва воювали у В'єтнамі на боці США, і ми обидва пішли служити в Міжнародні сили ООН десять років тому. Я відмовився від звання майора, щоб взяти участь у цій справі, а сержант Кортес втратив звання підполковника. Ми не просто солдати, ми були в бою, а це перша бойова ситуація з самого 1987-го. Не забувайте всього, що я сказав. А тепер сержант буде давати вам детальні інструкції щодо ваших обов'язків. Приступайте, сержант. — Капітан повернувся на підборах і пішов геть з залу. Вираз обличчя у нього не змінився ні на йоту під час виступу.

Сержант рухався, як важка машина з безліччю передач. Коли двері, відшипівши, засунулись, він задумливо повернувся до нас обличчям і заговорив голосом несподівано м'яким:

— Вільно, сідайте. — Сам він присів на стоячий за ним стіл. Стіл заскрипів, але витримав.

— Капітан говорив вам страшні речі, і я теж виглядаю страшнувато. Але ви будете служити зі мною, так що звикайте до цієї штуки у мене на черепку. Капітана ви побачите тільки на маневрах.

Він торкнувся западини на черепі.

— До речі, про черепки та їх вміст. Всі ми, старі ветерани, що надійшли в СООН, пройшли ті ж тести, що і ви, і призвані по елітарному Закону. Так що я підозрюю — всі ви хлопці кмітливі та міцні, але ми з капітаном теж кмітливі та міцні, і у нас притому є деякий досвід.

Він перегорнув списки, не читаючи по-справжньому.

— Отже, як сказав капітан, за невиконання наказу в польових умовах буде тільки одне покарання — вища міра. Але в звичайних умовах, польових, ми не будемо стріляти з-за простого непослуху — вас покарає сам Харон.

Далі. У приміщенні розквартирування можете відчувати себе як вдома. Хоч стій, хоч лежи — нас не хвилює. Але якщо ти одягнув боєкостюм і вийшов на польові навчання, дисципліні повинен позаздрити римський центуріон. Будуть ситуації, коли один дурний вчинок може згубити нас усіх.

Ну, а найперше, що ми повинні зробити, це підібрати боєкостюми. Зброяр чекає на вас у казармі, він займатиметься з кожним окремо. Ну, пішли.

ГЛАВА 4

— На Землі вам, звичайно ж, вже прочитали лекцію про боєкостюми і що вони можуть.

Зброяр виявився невисоким чоловіком, частково лисим, без знаків розпізнаванння на комбінезоні. Сержант Кортес велів нам називати його «сер», так як зброяр був лейтенантом.

— Але я хочу звернути увагу на деякі моменти і, крім того, додати, можливо, деякі відомості, які вам не повідомили або які самі інструктори могли не знати. Ваш перший сержант люб'язно погодився послужити для вас моделлю. Сержант!

Кортес виліз з комбінезона і підійшов до невеликої платформи, де був встановлений боєкостюм. У розкритому вигляді він нагадував раковину молюска людиноподібної форми. Сержант, задкуючи, вступив в костюм і засунув руки в рукави. Почувлося клацання, і костюм зачинився, зітхнувши при цьому. Він був яскраво-зелений, з білими літерами «Кортес» на шоломі.

— Камуфляж, сержант. — Зелень зблідла, змінилася білизною, потім поступилася місцем брудно-сірому кольору.

— Це найбільш відповідний камуфляж для Харона і більшості вхідних планет. — Голос Кортеса доносився ніби з дна глибокого колодязя. — Але є й кілька інших комбінацій.

Сірий колір потемнів, місцями став яскравіше, перетворюючись на суміш зеленого і коричневого. — Це для джунглів. — Зелено-коричнева розмальовка змінилася охряною. — Пустеля. — Темно-коричневою, майже що чорною. — Космічний простір. Або ніч.

— Прекрасно, сержант. Наскільки мені відомо, це єдина функція, що піддалася удосконаленню вже в ході вашого навчання, і ви можете про неї не знати. Регулятор камуфляжу розміщений біля лівого зап'ястя і дуже чутливий. Але якщо ви знайшли потрібну комбінацію, то закріпити її вже нескладно.

На Землі ви не отримали достатнього тренування в боєкостюмах. Це тому, що ми маємо намір вчити вас користуватися костюмами саме в бойовій обстановці. Боєкостюм — найдосконаліша особиста зброя, яку будь-коли створювали, але для невмілого власника він може стати смертельним. Нічого не варто прикінчити самого себе тільки через неуважність. Поверніться, сержант.

— Ось вони де, — зброяр ляснув Кортеса по обширному квадратному здуттю за плечима. — Радіатори. Як ви знаєте, у завдання костюма входить підтримка необхідної температури всередині. Матеріал костюма — найдосконаліший ізолятор, який нам тільки вдалося створити, враховуючи вимоги міцності. Тому надлишки тепла випомінюються назовні через радіатори — порівняно з температурою на тіньовій стороні Харона пластини радіаторів просто розпечені.

Варто вам тільки притулитися спиною до валуна із замерзлого газу, а їх безліч в окрузі, як твердий газ миттєво почне випаровуватися. При цьому він, розширюючись, буде відштовхувати вас від решти «льоду», і… всього за одну соту секунди ви отримаєте еквівалент ручної гранати, яка вибухає у вас за плечима. Але зрозуміти цього ви вже не встигнете.

Різновиди подібного явища вбили одинадцять чоловік за два минулі місяці. А вони всього-навсього будували пару бараків.

Я припускаю,