Дорослішання Мрійниці - С Осте

Після медіації я пообіцяла собі не давати інтерв’ю, але цього разу совість мовчала. Те, що на Даорні вважалося невеликою сумою, було моїм місячним платежем за кредитом, який щомісяця збільшувався з ростом інфляції. Через шість, точніше вже п’ять місяців, я отримаю подвійну суму, якщо не протримаюсь до кінця відбору. Пропозиція аж надто щедра, щоб відмовитись.

Ан-Лін завжди казала, що середній клас – це ті, хто бере в маркеті все необхідне, не дивлячись на ціни. В її класифікації наша сім’я знаходилася за межею бідності. Коли наступного дня ЗОХІ самі зі мною зв’язались і запропонували зустріч, мене не мучило сумління. Легко дотримуватись власних принципів, якщо заробляєш достатньо.

***

—  Покажи. О, Великий!!!! Це – дизайнерська модель!!! Я на таку третій місяць чекаю. Де ти її взяла? – Коннахт лишила мене у шкарпетках і ледь не облизувала придбані черевики. Її радість виглядала на межі божевілля. Торохтіти про бренд, ручну роботу і неповторний в своєму роді дизайн, не повторюючись, треба вміти.

На перший погляд, тактичні черевики, придбані Анітою, особливо нічим не відрізнялись від державних. Хіба що відтінком шкіри, розміром і, як наслідок, зручністю. Шакс побачив обновку і підняв два великі пальці догори, не коментуючи, а Бетоні Коннахт своєю балакучістю врятувала мене від провалу. Адже дизайнерські речі – не те, що можна дозволити на зарплату хірурга з кредитом за спиною.

— Це подарунок, — навіть не збрехала.

Рацирака з ро Еллан розтлумачили слово «подарунок» по-своєму. Чи пов’язаний огляд у репродуктолога та їх розмова з наставником Орен, я не знаю, але чутки серед ЗОХІ поширюються швидко. Хвала Матері Природі, спеціаліста обради позаштатного і адекватного, бо нічого нового у мене під одягом він не побачив. Здорова, фертильна, на 21% сумісна з іншими расами, гормони в нормі, і все ще незаймана. Орен викликала мене в кабінет і вголос зачитала результати. Дякую, хоч не при всіх. Кращого способу витратити державні гроші годі й шукати. Мені було соромно, але не знаю за кого саме.

Конахт в останні тижні все більше нагадувала гіперактивну лаламу: така ж худюча і цвірінчить не замовкаючи. Спершу, я обережно відповідала на її питання про Шакса, нічого не підтверджуючи, але й не спростовуючи. Правда, не врахувала, що фантазія даорнки виявилась сильнішою, ніж моє терпіння. Що взяти з дитини, яка тільки закінчила навчання? В голові одні повітряні замки.

—  То давно у тебе стосунки з тим красунчиком? Це ж Муровскі їх купив, — тільки ми обрали місце в аудиторії, як Кім з розгону плюхнувся поруч. Рацирака з ро Еллам теж сіли поближче. — Чув, він недавно купу деталей привіз. Що? Не для себе ж питаю, половині аудиторії цікаво. Чутки всякі ходять, не завадило б прояснити.

—  Кому? — скипіла я. — Кому тут і що треба прояснити?

Чи можна забруднитись словами? Двозначні натяки, хтиві підморгування і кляті перешіптування. Форма здалась жаркою і тісною. За кого вони мене тут мають?

—  Ну, — цей нахаба, певно, вважав, що питання тут ставить тільки він. — У нього ж наче були стосунки з колишньою дружиною замміністра. Ми вже не знаємо, що й думати. Правда ж, дівчата? — і кілька голів синхронно закивало у відповідь. Причому не тільки дівочих.

Загальна теорія – не найлегше заняття, але проживу якось без нотаток, не вперше. Я хутко зібрала речі і прожогом вилетіла з аудиторії, стримуючи лайку.

Вікна лівого коридору виходили на полігон і тренувальний майданчик, де об’єкт бажань жіночої половини ЗОХІ тренувався до знемоги.

— Шакс, а ти теж зробив ставку? ­— спитала я на зворотному шляху.

Він підтвердив, не відкриваючи очей.

— А на кого, якщо не секрет?

— Теа, я дуже втомився, облишмо цю тему…

Уїдливий внутрішній голос шептав, що даремно я розпушую своє пір’ячко. Такі як Муровскі для стосунків завжди мають когось вродливішого, багатшого, впливовішого. Він для мене стане Всесвітом, але що я можу дати натомість, крім своїх почуттів? Нічого. Розумом я це розумію, та спостерігати за прекрасним ніхто не забороняє.

—  Прогулюєте, Магді? — наткнутись на доктора Орен, яка прослідкувала траєкторію мого погляду і криво усміхнулась, треба вміти. Певно, створювати собі проблеми – мій новий талант.

—  Н-ні, — промямлила я, поки до нас наближався новий заступник Головного з каверзним ім’ям і прізвищем, які ніяк не відкладались у моїй голові. Він замінив свого попередника на адміністративній посаді і на заняттях із загальної теорії. Після першого заняття у житловому блоці чоловік з аурою самого Хаосу згадувався частіше, ніж предмет який він викладає. На загальній теорії я не відчувала жодних незручностей, але займати місце в передніх рядах теж не рвалась. Вискочок ніхто не любить.

—  Тоді до кінця дня чекаю на пояснення, чому тинялася без діла, — на цих словах Орен звернула в бік складських приміщень.

—  Чому не в аудиторії, Теарро? — заступник Головного озвався щойно наставниця зникла з поля зору. — Дозвольте проведу Вас, — своїм акцентом він нагадував Ніксона. Крізь ненав’язливий одеколон пробивався запах хвороби і медикаментів. — Не поспішайте, — холодні пальці опустилися на плече і попри те, що я відсторонилася на кілька кроків, там і залишилися, притримуючи мене від втечі. Через форму і термокостюм потягнуло холодом.