Бурштиновий Меч 1-6 - Ян Фей
Але в наступну мить вони вдарили ножем у порожнє повітря.
Постать Роулінта все ще була на тому самому місці, і алебарди вже пронизали його тіло, але вони не відчували, що вдарили ножем у фізичне тіло. Ілюзія? Лицар-Дракон не очікував випробувати такий високий рівень володіння фехтуванням від невідомого супротивника, але раптом один з них видав крик, від якого холоне кров.
На грудях того Лицаря-Дракона з'явилася страшна рана, з якої хлинула кров. Під його переляканим і невіруючим поглядом довгий меч у руках ілюзії Роулінта пронизав його серце.
—
Це було —
.
Дев'ять світил мистецтва меча.
.
Маленький Монторо ледь не злякався з розуму. З тих пір, як граф Трентгайм став знаменитим, його фехтування поступово стало відоме всім, і найлегендарнішим фехтувальником серед них був не хто інший, як давно втрачена спадщина ельфів вітру.
.
Дев'ять світил мистецтва меча.
Як і очікувалося, фантоми Роланда розділилися на три частини. Хоча його фехтування не було таким спритним і талановитим, як у Петі-фіні, і не таким спокійним і стриманим, як Фенікс Хуо, його стиль був аномально непохитним. Це було схоже на порив вітру, який проходив наскрізь, тільки атакуючи, а не захищаючись.
.
Цей стиль у поєднанні з мистецтвом меча «Дев'ять світил» насправді продемонстрував несподівану бойову майстерність. Незважаючи на те, що Лицар-Дракон був могутнім, після того, як несподівано втратив одного зі своїх членів, двоє, що залишилися, не могли зрівнятися з таким легендарним фехтуванням. Не кажучи вже про те, що звичайний сталевий меч у руці Ролінта був наче божественна зброя, яка могла розсікати залізо, як багнюку. Після кількох перестрілок алебарди в руках зводилися до коротких алебард.
Наступної миті Роланд використав рани на животі та стегні, щоб чисто вбити їх обох.
Роланте, твоє фехтування Малий Монтоло з недовірою вигукнув: «Небеса, що ти пережив за останні кілька місяців?»
.
Сам Ролінт, здавалося, прокинувся від сну. Його тіло купалося в крові, і він був настільки схвильований, що не міг себе контролювати.
Мілорде, цей меч?
Це називається вірою, відповів Брандо, Перед справжньою вірою немає нічого в цьому світі, що не можна було б зламати.
Ролінт опустив голову, заглиблений у роздуми.
, ó?
Брандо навіть не глянув на Лицаря-Дракона, що йшов з інших боків, і сказав маленькому Монтоло: Чому ти приїхав до Тонігеля?
Звичайно, це для графа, для Еруїна!
.
— відповів малий Монтоло, не вагаючись.
Брандо кивнув і дістав ще один довгий меч. Коли довгий меч проходив крізь його руку, він був таким же гострим. Він простягнув меч маленькому хлопчикові і сказав
Це твій Еруїн, іди бийся за нього.
.
Але.
.
Маленький Монтоло подивився в бік площі. Хоча все, що сталося тут сьогодні, збентежило його, він все одно вагався.
.
Брандо обернувся, повернувшись спиною до Лицаря-Дракона, і повернувся обличчям до маленького Монтоло.
, —
Він суворо сказав маленькому хлопчику: «Я дуже вдячний за твою вірність і довіру, Клінт, але йди бийся за себе». Лицар повинен бути вірний власному ідеалу.
.
Очі маленького Монтоло розширилися.
.
Він з недовірою подивився на юнака, що стояв перед ним. У той момент він нарешті згадав, чому знайшов цього чарівника знайомим.
.
Тому що його портрет, його статуя, була в кожному куточку замку Абіс.
Ти
.
Брендел ледь помітно посміхнувся.
!
Будь обережний! Маленький Монтоло раптом побачив, як Лицар-Дракон атакує позаду Брандо. Він підсвідомо взяв довгий меч і заблокував ворога.
.
Але в той момент.
.
Немов небо і земля на площі потьмяніли. У темряві люди бачили лише пряму срібну лінію, що простягалася вперед, розділяючи світ на дві частини.
,
Коли маленький Монтоло прийшов до тями, всі його вороги впали на землю. Всі рани були на горлі.
Це
.
Флеш Удар Меч Арт.
!?
Юнак нарешті відреагував і закричав: «Чорт забирай, навіщо ти знаєш !?»
У цьому світі є багато людей, які оволоділи подібного роду навичками і знаннями, Брандо знову обернувся і спокійно подивився на нього, Не тільки Буги гідні гордості. Хоча Срібний Народ благоволить небесам, шкода, що ваші вчинки заплямували таку славу.
.
Це речення нарешті змусило юнака відчути холодок, який глибоко зайшов йому в кістки.
?
Він озирнувся на сера Роузберна і зареготав: Хто він, чорт забирай, і звідки він усе це знає?
.
Але юнак раптом перестав говорити, бо побачив, що спочатку гордий віруючий «Все за одного», Роузберн, мав бліде обличчя і цокотіли ясна.
.
Він нарешті зрозумів, чому раніше не отримав відповіді від іншої сторони.
!
Чорт забирай, треба так боятися, він просто смертний, юнак не міг не розлютитися. Він обернувся і холодно подивився на Брандо: «Я визнаю, що ти перевернув ситуацію, людино, але саме в цьому полягає твоє невігластво. Ви знаєте, хто ми, і все одно наважуєтеся з'явитися. Я захоплююся вашою хоробрістю і розповім вам, чому Буги називаються Срібними Народними Чарівниками!
Убийте його! — заревів юнак.
Раптом з будівель навколо площі піднялося сім чи вісім чарівників у сірих шатах. Але, дивлячись на цих колег, юнак зовсім не зрадів. Він не мав наміру використовувати ці резервні сили, а це означало, що їх методи зачарування людей були абсолютно неефективні.
Але ефект від вбивства графа був той самий, просто було б трохи ніяково.
!
Коли маленький Монтоло побачив цих чарівників, він не міг стриматися, щоб не закричати: Сірі чарівники! Рахуйте, йдіть швидше, це елітні чарівники Саасальдійців!
,
Але поруч з ним Роулінт не міг не посміхнутися. Він бачив наставника цих семи чи восьми Сірих Чарівників. А той чоловік тепер був ув'язнений у в'язниці друїдів у Петлі Пасатів, і він був майже наполовину божевільний.
Брандо спокійно дивився на юнака, ніби не бачив загрози в небі. Він відкрив уста і відповів, слово за словом.
—
Це те, що я хочу сказати тобі, Саасальдян. Відносини між мною і тобою тільки-но почали з'ясовуватися —
!
Зарозумілим!
Юнак вважав, що цей хлопець просто нерозумний. Він зірвав маску з обличчя і кинув її на землю. Незважаючи на те, що його зовнішність була змінена на точнісінько таку ж, як у Брандо з ілюзією, люди могли побачити, що очі цього чоловіка мали шар сріблястих райдужних оболонок.
.
Це була найхарактерніша риса Срібного Народу, яку не можна було приховати навіть магією, як і їхню кров.
.
На