Бурштиновий Меч 1-6 - Ян Фей

?

Вам потрібно здійняти такий великий галас, щоб розправитися з сімома-вісьмома монстрами?

.

Він принюхувався і хмурився, дивлячись на сліди на полі бою.

На Сінь не могла не вилаятися в душі. Його ледачі підлеглі справді розслаблялися. Він квапливо відповів: «Мутантів було сім чи вісім». Якби не друзі, яких ми зустріли по дорозі, ви б не змогли мене побачити.

Не дуже приємно вас бачити. Касав пирхнув.

На Сінь могла лише вибачливо посміхнутися. Зморшки на її обличчі, здавалося, накопичилися докупи, роблячи її схожою на зів'ялу хризантему. На щастя, Касава не мав наміру продовжувати цю справу. Він озирнувся і не кинувся хапати жменю Чорних Кристалів і запихати їх у кишеню, як його підлеглі. Він навіть виглядав щасливим і життєрадісним.

.

Адже він відрізнявся від своїх підлеглих, тому йому доводилося дотримуватися трохи культурного і вишуканого аристократичного етикету, щоб його манери за столом не були занадто потворними. Крім того, він все одно не пропустить частину чорних кристалів, а про розподіл прибутку вже давно домовилися. Цього разу можна сказати, що він безжально вимагав від іншої сторони величезну суму.

,

Він схопив віжки і поклав руку в рукавичці на руків'я меча. Він пильно дивився на падальщиків вдалині. Хоча він і не думав, що ці розбійники наважаться прийти і наробити їм неприємностей, все ж таки йшлося про те, щоб відрізати людям гроші. Він прекрасно знав, що жадібність зробить з людиною.

На щастя, цей мотлох сьогодні був тактовним. Вони тільки дивилися на них здалеку і не мали наміру їх оточувати. Він відчував себе трохи дивно і не міг не підсвідомо дивитися в бік Брандо і двох Дев'яти Феніксів.

Одним поглядом він не міг не бути приголомшеним.

.

На обличчі Касава з'явився сумнівний вираз. Якусь мить він не звертав уваги на своїх підлеглих. Він смикнув за віжки, щоб розвернути наземного дракона, і підійшов до пана Лю та Хуан Хо з високо піднятим підборіддям.

?

Хто вони?

.

Касав подивився на них і обернувся, щоб запитати На Сіня.

.

Пан Лю подивився на цього хлопця і злегка примружив очі, але нічого не сказав.

Хуан Хо стояв позаду пана Лю і дивився на цього хлопця. В одній руці вона тримала меч, і в її темних очах не було й сліду страху.

Звичайно, у небесної фехтувальники не було причин боятися простого лицаря.

.

Серце На Сінь перестало битися. Минулої ночі він знав, що з цими двома Дев'ятьма Феніксами не можна жартувати. Він також наказав іншим тримати язик за зубами. На щастя, всі знали, що означають Дев'ять Феніксів. Їм не потрібно було щось говорити, щоб зрозуміти, що можна говорити, а що ні.

.

Але в цей час він трохи нервував. Він поцікавився, чи цей хлопець щось відкрив. Він відповів, не залишаючи сліду: Це мої гості. Мене звати Тормуло. Він також гість, який їде з нами до Розаліну.

?

Ви з Дев'яти Феніксів? Касав озирнувся і запитав пана Лю і Хуан Хо: «Як вас звуть?

Хуан Хо дивилася на нього, як на ідіота. Вона не вважала, що він має право наказувати їй називати своє ім'я. Наскільки благородною була сім'я Джейд Фенікс? Як може будь-хто мати право змусити її говорити?

.

Вона не могла потурбуватися про те, щоб говорити нісенітниці з цим хлопцем. Вона розвернулася і пішла. Вона стрибнула в карету і відсунула за собою завісу. Більше вона не з'являлася.

Можете йти, — м'яко відповів пан Лю. Тут немає нічого.

.

Касав не міг не задихнутися. Судячи зі слів співрозмовника, він ніби прийшов запитати, чи їм щось потрібно. Вираз обличчя Касава кілька разів змінювався, але він мав туманне уявлення про те, що відбувається.

.

Його інтуїція рідко помилялася. Коли ці двоє людей розмовляли, вони були розпещені і мали поблажливе ставлення. Це не те, що можуть бути у нормальних людей. Підробити його без тривалої підготовки було дуже складно. Думаючи про це, він не міг не думати про можливість. Він ще раз подивився на співрозмовника, потім розвернувся і пішов, не сказавши ні слова.

.

На Сінь озирнулася і, здавалося, щось відчула. Він хотів підійти і щось пояснити, але його зупинив Брандо.

Що він має на увазі? Брандо подивився в той бік, звідки пішов Касав, і запитав На Сіня.

Можливо, він зрозумів, що пан Лю та інші не звичайні. Пане, пан Лю та інші надто очевидні. Вони не можуть сховатися від спостережливих людей. На Сінь зітхнула. Зітхніть, ніс у Касава занадто гострий. Якби Бенхем сьогодні патрулював.

?

А що, коли він їх упізнає?

Не багато. Якщо їм не пощастить, це буде дуже клопітно. Ситуація в Свіфт-Плейнс дуже складна. Я не можу пояснити це чітко за короткий часале якщо пан Лю та інші потраплять у халепу, боюся, що ми також постраждаємо.

?

Страждають?

.

Брандо похитав головою. Хоча він дуже заспокоївся, він не був настільки боязким. Він все ще не думав, що простий лорд Розалін може змусити його страждати.

.

Однак він, очевидно, бачив набагато далі, ніж цей контрабандист на ім'я На Сінь. На його думку, Касав, очевидно, щось відчував, тому навмисно влаштував це шоу.

Це було пов'язано з тим, що коли Касава вперше побачив Вогонь Фенікса, в його очах відбулися очевидні зміни. Хоча він добре це приховував, це все одно не могло вислизнути від очей Салін.

Очевидно, що щось було не так, але Брандо не мав наміру брати на себе ініціативу, щоб сказати про це. Перш за все, це був власний бізнес пана Лю та Фенікса Файра. Йому не потрібно було втручатися в чужі справи.

.

Більше того, якщо вони дійсно потрапляли в халепу, йому ще не пізно втрутитися.

.

Лицар, здавалося, проігнорував існування такого «чужинця», як він, але це було добре. Брандо теж не мав наміру звертати на них увагу. Після того, як вони швидко закінчили ділити здобич, вони тимчасово позичили частину безкрилих драконів На Сінь. За допомогою цих Лицарів конвой нарешті знову вирушив у дорогу.

У цей час сонце вже перетнуло середню лінію неба.

Незважаючи на те, що була осінь, сонце все ще пекло, світило на березі річки Цюсанцзе. Після того, як сонце розвіяло туман, видимість в околицях стала надзвичайно високою. Брандо їхав на коні, позиченому у пана Лю, повільно йшов уздовж каравану, звертаючи увагу на навколишнє оточення.

.

У порівнянні із зором звичайної людини,