Фантастика Всесвіту. Випуск 2 - Вуді Аллен
— Який дикий випадок, правда ж?
— Та нічого особливого. Хіба вперше людину вбивають серед вулиці?
— А як же з тим свідком, що побачив їх на сходах церковних? З отим, що викликав поліцію?
— Він же був п’яний. У нього взяли кров на аналіз, і виявилося, що він перед тим добряче хильнув.
— Хто його знає… — озвався ще один. — Як на мене, все воно трохи дивне. Що їм було робити біля церкви о такій порі?
— У посла вмерла дружина. Може, прийшли помолитися?
— Та й якому дурневі набреде в голову вчинити злочин перед дверима церкви?
— Ой, та повно таких, запевняю вас!
— І все-таки незрозуміло, — знову висловив сумнів третій. — Схоже на те, що від нас багато чого приховують.
— І то не вперше.
— І не востаннє…
Дві труни поволі спускалися в могили, і священик здійняв руки до неба. Серед людей, що стояли попереду, вирізнялося подружжя, яке трималось трохи осторонь. Його оточували охоронці та перевдягнені полісмени, що нишком пильно стежили за натовпом. Ставний чоловік мав дуже поважний вигляд, поряд з ним стояла жінка в жалобному вбранні й тримала за руку чотирирічного хлопчика. Друга рука малого була забинтована й лежала на черезплічнику проти грудей.
— Проводжаючи Джеремі та Кетрін Торнів у світ вічного спокою, — знову заговорив священик, — ми звертаємо свої погляди на їхню дитину, Деміена, єдиного спадкоємця своїх померлих батьків. Тепер він входить до іншої сім’ї. Тож хай зростає в любові, що її дістане від своїх нових батьків, хай перебере на себе батьківський спадок і посяде чільне місце серед людності…
Деміен стояв зовсім близько від священика і, вчепившись у руку жінки в чорному, дивився, як спускаються труни.
— І нарешті, Деміене Торне, — промовисто звівши очі вгору, провадив священик, — хай дарує тобі Господь Бог своє благословення та ласку, хай дарує тобі Христос свою вічну любов!
З безхмарної небесної високості долинув віддалений гуркіт грому. Натовп почав неквапливо розходитись. Нові Деміенові батьки терпляче перечекали, поки всі підуть, а тоді підступили ближче до могил, і хлопчик схилився над ними в молитві. Люди, озирнувшись, спинялися й зворушено дивилися на цю сцену. Дехто плакав. Нарешті хлопчик випростався й разом з названими батьками рушив до виходу з кладовища. Охоронці оточили їх з усіх боків і провели до урядового лімузина.
Лімузин у супроводі чотирьох полісменів на мотоциклах поволі проїхав крізь юрбу репортерів, що навперебій знімали хлопчика. Деміен сидів на задньому сидінні машини й пильно дивився на них крізь шибу. Одначе всі фотографії виявилися зіпсованими. На них проступала якась пляма — як видно, то був дефект емульсії на плівці. Своїми невиразними обрисами пляма нагадувала хмаринку.
І на всіх знімках та хмаринка нависала просто над урядовим лімузином…
ЗМІСТ
Джордж Коллін. ПІДМІНА. Оповідання
Роберт Шеклі. ВОРОГОВІ — ВДВІЧІ БІЛЬШЕ. Оповідання
Джек Фінні. Я БОЮСЯ. Оповідання
Вуді Аллен. КУГЕЛЬМАСОВА ПРИГОДА. Оповідання
Карл Амері. ПАДІННЯ МІСТА ПАССАУ. Фантастична повість
Адольфо Біой Касарес
НЕЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ
ПАЦЮК, АБО КЛЮЧ ДО ПОВЕДІНКИ
ШЛЯХ ДО ІНДІЙ
ТРІЙЦЯ
ВЕНЕЦІАНСЬКІ МАСКИ
Айзек Азімов. ЗЕЛЕНІ ЦЯТОЧКИ. Оповідання
Джон Рональд Руел Толкін. ІЗ «КНИГИ ЗАБУТИХ ПЕРЕКАЗІВ»
Девід Селтцер. ЗНАМЕННЯ. Роман
Примітки
1
Джордж Коллін (нар. 1938 р.) — англійський письменник-фантаст. Автор багатьох оповідань. «Підміна» — перше з тих, які він опублікував. Воно з’явилося друком у 1960-х роках.
2
Шеклі Роберт (1928 р.) — один з найвідоміших американських письменників-фантастів. Випробував безліч професій, одержав вищу технічну освіту. Автор багатьох збірок оповідань, повістей та романів. Серед останніх — «Злочинна цивілізація» (1960), «Десята жертва» (1965), «Координати чудес» (1968), «Найперша жертва» (1987; переклад опубліковано у «Всесвіті», 1992, № 5–6). Для фантастики Р. Шеклі характерний інтерес до морально-психологічних проблем.
Оповідання «Ворогові — вдвічі більше» було вперше опубліковано 1970 р. в журналі «Плейбой».
3
Джек Фінні (нар. 1911 p.) — один з найвидатніших американських фантастів сучасності. Автор кількох збірок оповідань та романів. Найвідоміші з останніх «Викрадачі плоті» (1955), «Між двох часів» (1970), «Перепона Маріон» (1973).
Оповідання «Я боюся» було вперше опубліковане 1951 р.
4
Сімпсон О. Дж. (нар. 1947 р.) — видатний американський атлет.
5
Сохо — район Нью-Йорка.
6
Це «відновлення природної суті» є провідним поняттям в історичній терії Еґіда.
7
Turbibus — не ясно, чи тут маються на увазі невеличкі ради, чи тільки спільні господарські об’єднання мисливців.
8
Aven Turieri — італійська форма слова для позначення мандрівних купців наводить на здогад, що вони приходили з іншого боку Альп.
9
У Еґіда написано «spartacistae», але з контексту однозначно випливає, що мались на увазі спартанці старожитності.
10
Визначених кордонів.
11
Джерельна вода, натуральний хліб (лат.).
12
Вальєр Хосе Флоран (1717–1776) — французький генерал від артилерії (очолював Артилерійську академію).
13
Зберігання (англ.).
14
Лікар (італ.).
15
Менегіно (персонаж італійської комедії масок).
16
Чума чи хвороба (італ.).
17
Брігелла (маска італійської народної комедії).
18
— Прийди, о прийди (італ.).
19
Відьма (італ.).
20
Айзек Азімов (нар. 1920 р.) — один з найвідоміших американських письменників-фантастів, професор біохімії. Автор романів «Сталеві печери», «Оголене сонце», «Кінець вічності» та багатьох оповідань. Останні тридцять років художніх творів майже не пише, працює в галузі науково-популярної літератури. Оповідання «Зелені цяточки» вперше надруковано 1950 р.
21
Лісняк Юрій Якович (нар. 1929 р.) — член Спілки письменників СРСР. Перекладає з англійської, французької, німецької, чеської та інших мов. У його перекладі вийшли твори В. Шекспіра, Ч. Діккенса, А. Франса, Г. Манна і багатьох сучасних письменників.
22
Рязанцева Тетяна Миколаївна — аспірант Інституту літератури АН України. Працює над проблемами історії західноєвропейських літератур. Це її перекладацький дебют.
23
Лепрекони (лепрони) — у фольклорі Великобританії — маленькі істоти, охоронці скарбів.
24
Володимир Митрофанов (нар. 1929 р.) — редактор відділу художньої прози журналу «Всесвіт», член Спілки письменників України, автор численних перекладів з американської літератури, зокрема творів Г. Бічер-Стоу, Марка Твена, Е. Хемінгуея, Е. Колдуелла, Р. — П. Уоррена, Т. Капоте, Р. Бредбері, С. Кінга та ін., а також низки творів англійських та інших англомовних письменників.
25
Так (італ.).
26
Головна лікарня (італ.).