Гаррі Поттер і келих вогню - Джоан Роулінг
- Он як? - тихо сказав Муді, прошкутильгавши кілька кроків, від чого у вестибюлі луною розійшовся цокіт його дерев'яної ноги. - Я твого батька знаю давненько... скажи йому, що Муді пильно стежитиме за його синочком... передай йому таке від мене... А вихователь у твоєму гуртожитку, здається, Снейп?
- Так, - обурено буркнув Мелфой.
- Ще один давній знайомий, - прогарчав Муді. - Я вже давно хотів побалакати з друзякою Снейпом... ану, ходімо... - Він схопив Мелфоя за руку і поволік до підвалів.
Професорка Макґонеґел кілька секунд стурбовано дивилася їм услід, а тоді спрямувала чарівну паличку на розкидані по підлозі книжки, і вони стрибнули прямо їй у руки.
- Не говоріть зі мною, - тихенько сказав Рон Гаррі й Герміоні, коли через кілька хвилин вони вмостилися за ґрифіндорським столом, а звідусіль лунали збуджені розмови про те, що допіру сталося.
- Чому? - здивувалася Герміона.
- Бо я хочу назавжди зафіксувати це в пам'яті, - пояснив Рон із заплющеними очима і піднесеним виразом обличчя. - Драко Мелфой - дивовижний стрибучий тхір...
Гаррі й Герміона розреготалися, а Герміона почала накладати їм на тарілки м'ясної запіканки. - Але ж він міг дуже Мелфоя покалічити, - сказала вона. - Добре, що професорка Макґонеґел вчасно його зупинила...
- Герміоно! - розлючено вигукнув Рон, знову розплющивши очі. - Ти псуєш найкращу мить мого життя!
Герміона нетерпляче щось буркнула і почала їсти з неймовірною швидкістю.
- Тільки не кажи, що тобі знову треба йти в бібліотеку, - здивовано глянув на неї Гаррі.
- Треба, - невиразно промовила Герміона. - Багато роботи.
- Ти ж сама казала, що професорка Вектор...
- Це не пов'язано з домашніми завданнями, - пояснила вона. За якихось п'ять хвилин Герміона спорожнила свою тарілку й побігла.
Не встигла вона піти, як її місце зайняв Фред Візлі. - Муді! - сказав він. - Він що, крутий?
- Немає слів, - додав Джордж, сідаючи навпроти.
- Крутіший за всіх крутих, - вигукнув найкращий друг близнюків Лі Джордан, умощуючись на стілець біля Джорджа. - Сьогодні ми були в нього на уроці, - повідомив він Гаррі й Ронові.
- І що? - поцікавився Гаррі.
Хлопці обмінялися багатозначними поглядами.
- Ми ще на таких уроках не бували! - сказав Фред.
- Він знає, - додав Лі.
- Що знає? - спитав, нахиляючись до нього, Рон.
- Знає, як це робити, - з притиском мовив Джордж.
- Робити що? - не зрозумів Гаррі.
- Боротися з темними мистецтвами, - розтлумачив йому Фред.
- Він усе в житті бачив, - підтвердив Джордж.
- Дивовижно, - сказав Лі.
Рон витяг з портфеля розклад уроків.
- Його урок буде аж у четвер! - розчаровано зітхнув він.
- РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ -
Непрощенні закляття
Наступні два дні минули без особливих інцидентів, якщо не брати до уваги, що Невіл на уроці зілля й настійок розплавив уже свій шостий казанець. Професор Снейп, котрий за це літо став іще мстивішим, ніж звичайно, призначив Невілові кару, і Невіл після неї перебував на межі нервового зриву, бо мусив випотрошити цілу діжку рогатих жаб-ропух.
- Знаєш, чого Снейп має такий гидомирний настрій? - запитав у Гаррі Рон, дивлячись, як Герміона навчає Невіла очисних чарів, щоб видобути з-під нігтів жаб'ячі кишки.
- Так, - відповів Гаррі. - Через Муді.
Усі знали, що Снейп дуже хотів здобути посаду викладача захисту від темних мистецтв, та вже четвертий рік поспіль йому це ніяк не вдавалося. Снейпові не подобався жоден попередній викладач темних мистецтв, і він цього не приховував, одначе відверто виявляти свою ворожість до Дикозора Муді остерігався. Коли Гаррі траплялося побачити їх удвох у коридорі чи під час обіду, він помічав, що Снейп уникає погляду Муді - і його магічного, і нормального ока. .
- Мені здається, що Снейп його побоюється, - задумливо сказав Гаррі.
- От якби Муді перетворив Снейпа на рогату ропуху, - розмріявся Рон, - і почав жбурляти ним об підлогу в його ж підвалі...
Ґрифіндорські четвертокласники так чекали першого уроку Муді, що по обіді в четвер зібралися під його кабінетом задовго до дзвінка.
Бракувало тільки Герміони. Вона з'явилася аж перед самісіньким початком уроку.
- Я була в...
- ... бібліотеці, - договорив за неї Гаррі. - Заходь швиденько, бо не залишиться гарних місць.
Вони поспішили до трьох стільців перед викладацьким столом, повитягали підручники 'Темні сили: посібник із самозахисту» і принишкли. Невдовзі почули в коридорі знайомий цокіт, і ось до класу увійшов Муді, як завжди, химерний і страхітливий на вигляд. З-під його мантії стирчала дерев'яна пазуриста нога.
- Можете заховати, - прогарчав він, шкутильгаючи до свого стола і вмощуючись за ним, - ці ваші книжки. Вони вам не знадобляться.
Учні позапихали книжки в портфелі. Рон від збудження мало не підскакував.
Муді розгорнув класний журнал, відкинув зі свого покрученого й пошрамованого обличчя довгу гриву сивого волосся й почав називати прізвища учнів, позираючи на них своїм магічним оком, тоді як нормальне й далі було прикуте до журналу.
- Ну гаразд, - вимовив він, перевіривши присутність учнів, - професор Люпин прислав мені листа про ваш клас. Схоже, що основи боротьби з темними істотами ви засвоїли непогано - ви пройшли ховчиків, червоних каптуриків, ліхтарників, ґринділів, капів і вовкулак. Правильно?
Учні ствердно загули.
- Але ви відстаєте... серйозно відстаєте... у захисті від заклять, - вів далі Муді. - Тож я хочу стисло показати вам, як можуть напаскудити один одному чаклуни. За один рік мушу навчити вас, як боротися з темними...
- А що, на більше ви з нами не залишитесь? - не стримався Рон.
Магічне око Муді втупилося в Рона. Рон завмер, але Муді раптом усміхнувся - вперше за весь час, що Гаррі його бачив. Його страхітливе обличчя ще дужче викривилось, однак було приємно знати, що він здатний на доброзичливу усмішку. Рон полегшено зітхнув.
- То це ти син Артура Візлі? - спитав Муді. - Твій батько пару днів тому витяг мене з великої халепи... Так, я пробуду тут тільки рік. І то лише заради Дамблдора... один рік, а потім знову на пенсію.
Він хрипко реготнув і склав докупи свої вузлуваті долоні.
- Отже... до теми. Закляття. Вони бувають різні за силою і формою. Відповідно до вказівок Міністерства магії, я маю вас навчити протизаклять і на цьому зупинитися. Я не повинен ознайомлювати вас із забороненими темними закляттями - їх ви будете вивчати не раніше шостого класу. Вважається, що ви для цього ще надто юні. Але професор
