Твоя Марія... і Кіб - Аліна Миколаївна Болото

— Додому! Пішов додому! — крикнув він бараноїдові, як гримають на собачку, що причепилася й настирливо біжить за господарем. — Повертайся на Барс!

Але бараноїд чи то не зрозумів, чи не хотів зрозуміти. Він ще міцніше пригорнувся до Ватіша й тоненько заскиглив. Мовчазна юрба вселяла в нього жах. Тільки капітанша голосила, притискаючи до грудей прокушену руку.

Випромінювач підняли, й Ватіш побачив, що тримає його та сама золотоволоска. Він мимоволі зіщулився…

І тут рубка стала сторчма! Зненацька відімкнулася гравітація, вся юрба розлетілася попід стелею. Зіштовхуючись один з одним, люди злякано галасували. Ватіш теж закричав, але тому що якась величезна змія охопила його впоперек грудей і поволокла за собою! Ватіш звивався й весь час бачив поруч із собою тіло Конова без жодних ознак життя. Хоча пошкоджені пута послабшали, однак липкі стрічки й далі утримували капітана й пасажира Барса разом. Звідкись знизу долинало злякане киркання бараноїда: схоже, в нього теж були проблеми.

І тільки коли змія протягла Ватіша через шлюзовий відсік «Лорі», Даруа зрозумів, що це маніпулятор робота, і радісно загорлав:

— Барсе!

— Слухаю, капітане! — відгукнувся біел.

Насамперед Ватіш наказав відіслати в медичний відсік Конова. Слід було негайно зупинити кровотечу, знеболити, підключити внутрішньовенне вливання. Усе це виконувала медична програма Барса. Олександр поки до тями не приходив, але Ватіш сподівався дотримати його до прибуття рятувальників, серед яких обов’язково будуть лікарі.

Потім він збирався відстикуватися від «Лорі», відійти на безпечну відстань, але Барс нагадав, що герметичність стикувального вузла порушено. Прориваючись до Даруа, бараноїд попробивав наскрізні отвори в перемичках шлюзових відсіків обох кораблів. Якщо Барсові під силу затулити отвір зі свого боку, то для ремонту «Лорі» потрібно, щоб хтось координував дії механізмів. Барс, в принципі, може ввійти в керуючу систему яхти, але для цього потрібні час і відсутність опору з боку екіпажу. Якщо ж просто відстикуватися й піти, зяюча пробоїна буде загрожувати життєвим функціям «Лорі». Невідомо, в якому стані аварійні системи й чи зможуть вони без участі людини перекрити ушкоджений відсік.

— Виходить, чекатимемо на штурм?

Ватішу дуже не хотілося воювати. Хоча на транспортнику він миттєво відчув себе краще, але мозок і досі був отруєний парами Фойри.

Даруа доплентався до рубки, напнув на себе втеплювач і звелів Барсові подати гарячого чаю. Щасливий бараноїд ходив слідком за Ватішем. Коли Даруа сів у крісло, він видряпався на спинку й притулився боком до шиї пілота. Ватіш не заперечував. Тільки тепер, у відносній безпеці, він відчув, наскільки йому кепсько. Боліло побите тіло, нили м’язи, до всього ще й почала бити лихоманка.

— Як там діти?

Барс запевнив капітана, що з дітьми все гаразд.

— Дай їм поїсти!

— Дядьку Даре! — Барс ввімкнув трансляцію, і Ватіш побачив на екрані малолітню трійцю. — Барс нас кривдить! — дзвінкий голос Петера, здавалося, заповнив собою рубку, і Даруа мимоволі поморщився від різкого болю в скронях. — Барс замкнув нас! Накажи йому відчинити двері!

Ватіш тяжко зітхнув:

— Вибач, Петере! Вибачте, дітки, вам знову доведеться посидіти замкненими, але недовго. Так сталося. Зараз Барс приготує вам що-небудь смачненьке й розповість казку.

— Дядьку Даре, ви знайшли маму?!

Дар відігнав видіння Афродіти з випромінювачем у руках.

— Ні, я пройшов повз неї. Усе буде добре.

— Дядьку Даре!..

Даруа різко відімкнув трансляцію. Він не міг зараз переконливо брехати.

— Що там у шлюзовому, Барсе?

— Були спроби його відкрити. Я блокував механізми.

Як тільки кому-небудь спаде на думку використовувати випромінювачі, ситуація загостриться. Ватіш не може припустити, щоб божевілля проникло на транспортник, а значить… без трупів не обійтися!

Істота виявила, що її здобич поменшала, й відчула роздратування. Коли їжа йде з рота — це не кращий час для розмноження. Через одного з приготованих об’єктів вона обстежила шлюзовий відсік, і з’ясувала, що з боку другого корабля отвір поквапливо зашпаровується. Паросток загинув, за відсутності прямого сполучення між кораблями не можна буде впливати через повітря, а для прямого впливу на мозок відстань завелика. Залишається використовувати харчові об’єкти. Перемичку між кораблями необхідно зламати.

— Барсе, як наші барикади?

— Капітане, нас атакують!

— Відчини двері!

— Не зрозумів?!

— Відчини шлюзовий і впусти нападаючих! Заблокуй медичний відсік, рубку й каюту з дітьми. Нехай пошукають нас!

Нападники не встигли розкрити шлюзовий відсік: Барс розгорнув двері, впустив двох людей з випромінювачами, й згорнув їх перед іншими. Пілот з «Лорі» й Афродіта недалеко пробігли — вже через кілька кроків їх зупинив наступний заслін. Барс блокував частину коридору (маневр, який застосовується при порушенні герметичності шлюзового відсіку).

— Що вони роблять, Барсе?

— Зупинилися. Жінка кинула випромінювач, чоловік дивиться на нього, не знаючи, з чого почати.

— У тебе є там харчові ніші?

— Нема. Але я можу використати ремонтну. Це займе більше часу.

— Подай їм обід. У тебе є святкова їжа?