Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна

***

– Та що ж вони так довго? – нервувала Анна, безперервно ходячі по кімнаті.

– Янголе, ти ж розумієш, їм є про що обговорити. Нехай хоч добу розмовляють, аби закінчили ось ці ось їхні ігри в «дожени мене». – Ділан заспокійливо обійняв її і погладив по плечу. – Чейз без твоєї подружки просто несамовитим став. Навіть мені із ним тепер важко впоратися. Уявляю як іншим. Його підлеглі там, мабуть, вже «вішаються». А рідня – ніби поховалась «по норах». От ніколи б не подумав, що якась жінка зможе так тримати його за… кхм… горло.

– Ну, якась і не змогла б… А моя донька і не таке може із чоловіками виробляти. – втрутилася в їх розмову Адріана, зайшовши до кімнати із тацею. – І не тільки за горло може прихопити, а й за більш чутливіші чоловічі місця. – саркастично посміхнулася вона, розставляючи чашки, чайник та тарілки з бутербродами. – Так, дітки. Давайте пити чай. А вони там нехай з’ясовують стосунки.  

Анна із занепокоєнням поглянула у вікно. І на Ділана, який підбадьорливо підморгнув їй.

– Давай справді поп'ємо чай. А потім підемо прогуляємося, щоб ти так не нервувала.

– Мені потрібна не прогулянка, а мій танцювальний зал. – Роздратовано відмахнулася вона. – Закритися там від всіх години на три. Ти ж знаєш, що я тільки в танці можу відключитись від проблем.

– Ну, твій танцювальний зал, на жаль, далеко. А масаж, наприклад, тобі не допоможе? Із «продовженням». – натякнув їй Ділан. – Ой, вибачте. – Він глянув на Адріану і зніяковів. Та лише посміхнулася і похитала головою.

– Бовдуре ти, Ділан. Тільки секс у тебе в голові. – похитала головою Анна. – Це, звичайно, процес приємний. Але мозок не відключає і нерви не заспокоює.

Ділан обережно, щоб не викликати ще більшого роздратування, підсів до неї.

– Ну не нервуйся ти так? Хочеш пошукаємо тобі в цьому місті якийсь танцювальний клуб. Раптом у них можна зал орендувати на кілька годин? Я б із задоволенням подивився, як ти відпрацьовуєш свою нову постановку.

– Угу… І подивився б, і брав би участь, і руки б почав розпускати. З тобою у залі я нічого не відпрацюю. Тебе вистачає хвилин на десять. Більше ти ніколи спокійно не сидів.

– Ну хіба я винен в тому, що ти така спокуслива? – муркнув їй на вушко Ділан. – А в танці, так взагалі неймовірна. Як я, простий смертний, можу встояти проти богині танцю?

Анна штовхнула його ліктем у бік:

– Досить! Ти ж знаєш, я не ведуся на такі «солодкі промови» і цей ось улюблений тобою пафос. Мурликай це все якийсь інший киці.

В очах Ділана промайнув сум.

– Я цілком щиро. Але ти чомусь ніяк не повіриш, що це не порожні балачки.

Адріана потягувала чай і мовчки спостерігала за перепалкою цієї парочки:

– Я дивлюся у вас також пристрасті вирують. Молодість-молодість… Ви то хоч незаплановану дитину не зробили, як оті двоє? – Вона кивнула у бік вікна. – Все в них шкереберть. Спочатку дитину «організували», а потім вже все з'ясовувати почали. От чому було не спробувати спочатку відносини побудувати?

Анна та Ділан переглянулися і синхронно розсміялися, згадавши з «чого» і «як» саме почалися відносини Чейза і Кейт. Таких подробиць матері Кейт краще не знати.

– Ой! Ідуть! – Підскочила з дивана Анна і кинулася до вікна. – Обіймаються! Ура-ура! Як добре! Яка ж я рада. – різко розвернувшись, кинулася до Ділана, застрибнула йому на руки та обхопила ногами.

Той відреагував миттєво, підхопивши її під сідниці. Глянув на Адріану. Та тільки красномовно посміхнулася і похитала головою.

– Ой, ну все. Досить. Ну, відпусти. – Анна почала виплутуватися з обіймів Ділана. – Хочу поговорити із Кейт.

Ділан з подихом жалю відпустив з рук свою непосидючу дзиґу.