Акафістник УПЦКП в 3х томах - Автор невідомий - Релігія
Ікос 2
Розуму незбагненного, вільного Твого страждання не зрозуміли юдеї; тому, коли Ти сказав тим, що шукали Тебе вночі зі світильниками: «Я є», вони хоч і впали на землю, але потім зв’язали Тебе і повели на судилище. Ми ж на цьому шляху припадаємо до Тебе, з любов’ю взиваючи:
Ісусе, Світло для світу, світом лукавим зненавиджений.
Ісусе, що живеш у світлі неприступному, людьми темряви взятий.
Ісусе, Сину Божий безсмертний, сином загиблим на смерть виданий.
Ісусе, в якому лестощів немає, облесливим цілуванням зрадника виданий.
Ісусе, що задарма Себе всім подаєш, за срібники проданий.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 3
Силою Божества Твого Ти прорік триразове відречення ученику; він же після цього, хоч і відрікся від Тебе з клятвою, однак коли побачив у дворі архієрейському Господа Свого і Учителя, розчулився серцем, вийшов і гірко плакав. Поглянь і на мене, Господи, і скруши жорстоке серце моє, щоб сльозами моїми обмив гріхи мої, співаючи Тобі: алилуя.
Ікос 3
Маючи воістину владу за чином Мельхіседековим, як Архієрей навіки, став Ти перед беззаконним первосвящеником Каяфою, Владика і Господь усіх; від Твоїх рабів прийнявши страждання, прийми ж від нас моління таке:
Ісусе безцінний, ціною куплений, придбай нас у Твій вічний спадок.
Ісусе, бажання всіх, Петром через страх відкинутий, не відкинь мене грішного.
Ісусе, Агнче незлобний, лютими звірами мучений, визволи мене від ворогів моїх.
Ісусе, Архієрею, що Своєю кров’ю увійшов у Святеє святих, очисти мене від скверн плотських.
Ісусе, зв’язаний, що маєш владу зв’язувати і розрішати, розріши мої тяжкі провини.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 4
Бурею христовбивства дихаючи, юдеї послухали голосу отця неправди і людиновбивці від початку, диявола, відкинули Тебе, праву путь, істину і життя; ми ж Тебе, Христа, Божу силу, в Якому всі скарбниці премудрості і розуму утаємничені є, сповідуючи, взиваємо: алилуя.
Ікос 4
Пілат, слухаючи лагідні Твої слова, як достойного смерті видав Тебе на розп’яття, хоч і сам засвідчив, що жодної провини не знайшов у Тобі, руки свої умив, але серце осквернив. Ми ж, дивуючись таїні вільного Твого страждання, з розчуленням взиваємо:
Ісусе, Сину Божий і Сину Діви, синами беззаконня мучений.
Ісусе, нагий і покривджений, Ти даєш красу квітам польовим і зодягаєш небо хмарами.
Ісусе, насичений ранами, Ти п’ятьма хлібами п’ять тисяч народу наситив.
Ісусе, Царю всіх, замість любові і подяки жорстокі муки прийняв Ти.
Ісусе, нас ради весь день ранами мучений, зціли рани душ наших.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 5
Боготочною кров’ю Твоєю весь зодягнувся Ти, що зодягаєшся світлом як ризою. Знаю, воістину знаю з пророком, чому закривавлені ризи Твої: я, Господи, я гріхами моїми уранив Тебе; Тобі, ради нас ураненому, подячно взиваю: алилуя.
Ікос 5
Передбачив Тебе в Дусі богонатхненний Ісая, безчестям і ранами ураженого, і, вжахнувшись, взивав: бачив Його, і не мав Він ні вигляду, ні доброти. Ми ж, бачачи Тебе на хресті, з вірою і здивуванням взиваємо:
Ісусе, що безчестя терпів, людину славою і честю увінчав Ти.
Ісусе, на Якого ангели дивитись не можуть, по лицю битий; Ісусе, по голові тростиною вдарений, прихили до смирення главу мою.
Ісусе, світлі Твої очі кров’ю затьмарені мав, відверни очі мої, щоб вони не бачили суєти.
Ісусе, від ніг до голови уранений, усього мене здоровим сотвори.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 6
Проповідником Твоєї незлобливості став Пілат, показавши народу, що нічого немає в Тобі достойного смерті, але юдеї, як звірі дикі, кров побачивши, скреготали зубами своїми: «Розіпни, розіпни Його!» — кричали. Ми ж, цілуючи пречисті рани Твої, взиваємо: алилуя.
Ікос 6
Засяяв Ти на видовище і здивування ангелів і людей, коли Пілат говорив про Тебе: ось Чоловік. Тому прийдіть, нас ради зневаженому Ісусу поклонімось, взиваючи:
Ісусе, Творче і Судде всіх, від творіння Свого засуджений і мучений.
Ісусе, премудрості Подателю, Ти відповіді безумним не дав.
Ісусе, Лікарю уранених гріхами, дай мені лікування покаянням.
Ісусе, Пастирю вражений, урази бісів, що спокушають мене.
Ісусе, що плоть мав уранену, скруши серце моє страхом Твоїм.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 7
Бажаючи людину від неволі ворожої визволити, смирив Ти Себе перед ворогами Своїми, Ісусе, і як Агнець безмовний на заколення ведений був, усюди рани терпів Ти, щоб усю зцілити людину, яка взиває: алилуя.
Ікос 7
Дивне показав Ти довготерпіння, коли воїни знущалися над Тобою, за словом неправедного судді, і найтяжчими ранами вражали пречисте Тіло Твоє, яке обагрилося з ніг до голови. Заради цього зі сльозами взиваємо до Тебе:
Ісусе Чоловіколюбний, від людей терням увінчаний.
Ісусе, Божеством безстрасний, страсті терпів, щоб нас від страстей визволити.
Ісусе, Спасе мій, спаси мене повинного всім мукам.
Ісусе, всіма залишений, твердине наша, утверди нас.
Ісусе, всіма зневажений, радосте моя, звесели мене.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 8
Дивно і чудно з’явилися перед Тобою Мойсей та Ілля на Фаворі, говорячи про страждання Твої, що нині звершуються в Єрусалимі; там, побачивши славу Твою, а тут — спасіння наше, взивали: алилуя.
Ікос 8
Усюди юдеями гнаний, багато через многі гріхи мої перетерпів Ти ганьби і мук, бо одні Тебе противником кесаря називають, другі як злодія засуджують, а інші ж: «Візьми, візьми і розіпни!» — викрикують. Всіма осудженому і на розп’яття веденому, Тобі Господу із глибини душі взиваємо:
Ісусе, неправедно осуджений, Судде наш, не осуди нас за ділами нашими.
Ісусе, що знемагав на путі під хрестом, сило наша, в час скорботи і озлоблення мого не залиш мене.
Ісусе, що взивав про допомогу до Отця, Подвигоположнику мій, в немочі моїй укріпи мене.
Ісусе, що безчестя прийняв, славо моя, від слави Твоєї не відкинь мене.
Ісусе, образе пресвітлої іпостасі Отчої, преобрази моє нечисте і скверне життя.
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Кондак 9
Все живе затремтіло, бачачи Тебе на хресті розіп’ятого; на небі сонце проміння своє сховало, земля затряслася, завіса храму розірвалася, каміння розпалося, померлі воскресли; ми ж поклоняємося на місці, де стояли пречисті ноги Твої, співаючи: алилуя.
Ікос 9
Красномовці велемовні, хоч і багато промовляють, але не можуть достойної подяки віддати божественним страстям Твоїм,