Як Не вийти заміж за бога - Катаріна Рейніс

- Ваша Високість, про щось замислилися? - проскрипів поруч неприємний, але невиразно знайомий голос.

Озирнувшись, дівчина побачила невисокого товстуна, що ледве поміщався в шати служителя Морського бога.

- Вас справді цікавлять мої думки? - гидливо скривилася, розглядаючи співрозмовника. Іншого дня вона б нізащо з ним не заговорила, та сьогодні щось змусило принцесу передумати. - Чи вам просто потрібні гроші на якусь чергову брехню, і ви вирішили таким безглуздим чином завести зі мною розмову? Тоді поспішу вас розчарувати, я не жертвую грошей на храми! Ніколи!

- Хм, - подивившись на дівчину зовсім іншим, серйознішим поглядом, храмовник заговорив уже по-іншому. – Я чув про вашу… відвертість, проте не сподівався, що вона настільки безмежна.

Озирнувшись, аби впевнитися, що ніхто інший не зможе їх почути, чоловік раптово наблизився, обдаючи дівчину смердючим подихом.

- Вас бажає бачити одна дуже впливова людина! - змовницьки прошепотів він. – Сьогодні, після обіду, біля південних воріт палацу на вас чекатиме карета. Постарайтеся не спізнюватися!

- Що за жарти? – насупилась принцеса, відсторонюючись від співрозмовника. – Якщо ви справді думаєте?..

- Не поспішайте відмовлятися, - самовпевнено посміхнувся храмовник. - Якщо бажаєте стати справжньою королевою, а не просто доповненням до брата-недоумка, тоді вам варто поїхати! Зрештою, при своєму залишитися ніколи не пізно.

Жартівливо вклонившись, чоловік пішов так само швидко, як і з'явився, залишаючи Фріду одну в натовпі гостей. День тільки почався, а життя раптом забарвилося новими фарбами. От тільки чи варто ризикнути заради більш яскравого майбутнього?