Трояндове весілля - Олена Воротнікова

Чоловіки потиснули долоні і команда пішла до залу.

 

Людей в судовому залі було не багато. У центрі приміщення за довгим столом сиділа жінка-суддя у чорно-білій мантії. У торці  суддівського столу – молода секретарка. Єва із адвокатом сіла за стіл з табличкою Відповідач, напроти них, за стіл із табличкою Позивач, Семен вмостився із адвокатесою. Решту присутніх помічниця судді розсадила на ряди свідків та слухачів.

Єва дивилася на Семена, гарного високого, занадто впевненого в собі, згадуючи щасливі миті подружнього життя. Вони, звичайно, були – подорож із друзями на море, дні народження із друзями, вихідні із друзями. Друзі, друзі, лише друзі. Чоловіку завжди була потрібна велика аудиторія та тусня, а їй – домашній затишок і кава «на двох», якої у них ніколи не було…

 

За заявою позивача і за згодою відповідача, шлюб розірвано! – суддя стукнула дерев’яним молоточком по столу. Розглядання другої частини позову про розподіл майна переноситься за два дні. Всім до побачення, - додала суддя, яка, як і усі в залі була виснажена сьогоднішньою справою.

Закохана дурепа не дочекалася, поки її коханець вийде із судового залу, підбігла до його столу, обійняла за плечі і покосившись на Єву, випалила:

Як гарно, що у вас не було дітей, бо так швидко б не розлучили.

«Такі гіркі слова і від цієї шалави» - подумала Єва, а вголос додала парочці:

Бажаю вам щастя! А ти можеш бути гарною, коли захочеш, - прошепотів на вухо колишній чоловік Єві, коли проходив вздовж неї в обіймах свого ново кохання.

Богдан підтримав свою клієнтку під лікоть, коли побачив, що вона ледь тримається на ногах і повів її на вихід.

Єво, якщо Ви мені довіряєте, то можете на друге слухання не приходити. Я сам впораюся! – віддав пропозицію адвокат, від якої було трудно відмовитися. Хіба так можна? – здивувалася Єва і зраділа. Так, треба підписати доручення на моє ім’я і все, - підтвердив адвокат.

 

Батько взяв на себе витрати адвоката, що не могло не радувати доньку. Мати запропонувала Єві пожити трохи з нею, але вона відмовилася:

Я цілими днями в студії. Ти що будеш одна кукувати в квартирі? А от на своїй прем’єрі я буду вас чекати, -  і віддала останні квитки батькам. Моя ж ти балерина! – матуся обійняла доньку і погладила її по голові, як в дитинстві.

 

***

Ще весь ранок Єва згадувала, що сьогодні не менш важливіша справа за розлучення – збереження її рідної квартири. Від того, як буде вести справу адвокат, залежить її комфортне і затишне життя. Вона у всьому йому довіряла і вже коли доїхала до студії, поринула з головою у роботу і згадала тільки увечері, коли після репетиції побачила смс від свого адвоката:

«Є що відсвяткувати! Запрошую на вечерю о восьмій» і слідом друге смс із назвою та геопозицією ресторану.

«Овва! Заклад ресторатора Клопотенко. Гарний смак до сучасної їжі» - подумала Єва, подивилася на годинник і вирішила, що у неї є година на оновлення свого жалібного гардеробчику. Тім більше, що гарні новини стосуються її збереженого житла від Семена та його інфантильної дурепи.

Єва! Я за тобою скучив, - почула вона шепіт Олеся на виході із студії. Припини, будь ласка, - голосно, через плече відповіла Єва і побігла по справах.

 

Богдан заздалегідь замовив у ресторані столик на двох, трохи відокремлений від загального залу, щоб не заважали спілкуванню.

Він перевертав меню,  іноді дивився на вхід, щоб не пропустити появу Єви, яка для нього вже стала більш, ніж клієнтка. Звичайно, тільки для нього, бо у такої красивої та молодої жінки, чоловік повинен бути молодше і красивіше за нього.

І ось, вона з’явилася! Легка біла сукня у великих чорних цяточках, широка спідниця відкривала неймовірні колінця і ніжки, вдягнена у чорні туфлі на височенних підборах, весь «лук» завершувала шкіряна «косуха», накинута поверх сукні.

Вона зупинилася на вході. Більша частина чоловіків ресторану обернулася на цю красу, але швидко інтерес зник, бо за мить біля неї опинився чоловік:

Ви неймовірні! – Богдан подав їй свою руку, щоб провести до столика.

Він допоміг зняти куртку і сісти на диван.

Вибирайте все, що подобається, - Богдан подав Єві меню із їжею і окремо винну карту.

Єва зупинила свій вибір на «Яловичині з тартаром» і фірмовому коктейлі.

Богдан зробив замовлення офіціанту, який весь час стояв поруч і чекав:

Будь ласка, дві «Яловичини», один коктейль і одну колу із льодом. То розкажіть мені скоріше! – Єва весь час чекала, коли вони перейдуть до справи.