Пропоную тільки інтим - Белла Сніжна

Вікторія була. А також Світлана, Катя, Алекс і ще один невідомий чоловік, що сидів поруч зі Світланою. Шкода Кріс немає.

- Владленівну не покликали? Або у неї тиха година? - запитала, як тільки ми дійшли до компанії.

- Вона рвалася до нас. Але довелося закрити її в кімнаті на ключ. Тиху година ніхто не відміняв. - каже невідома мені, поки що, особа чоловічої статі.

- Кріс віддали їй в жертву? - уточнюю посміхаючись.

- Ми кинули жереб. - Вставляє Алекс, ні тіні посмішки, сама серйозність.

- Про мене говорите? - запитує Кріс, входячи в кімнату слідом за нами.

- Чому ти так вирішила? - запитує Алекс.

- А то я тебе не знаю. - каже вона, сідаючи за іншу сторону від чоловіка-все-ще-без-імені.

Вікторія сидить по іншу сторону від Свєти. Четвірка зайняла найдовший диван в кімнаті. Той що поменше окупували Алекс і Катя. Нам з Ромою залишили крісло. Одне маленьке крісло. Рома сіл в нього, я йому на ручки. А не таке вже воно і маленьке. Зловила погляд Вікторії на собі.

"Щось не так?" - піднявши брову дивлюся на неї.

Вона мовчки відвернулася. Ось і вірно. Я начебто протверезіла, але повністю алкоголь ще не вивітрився. Можу і буянить.

- Ти мені хоч на вушко шепнешь як його звуть? - питаю тихо, повернувшись до Роми.

- Максим. - представляється чоловік. - Радий зустрічі.

- Приємно познайомитися. - киваю з легкою посмішкою. - Саша.

- Багато чув.

- Так? - перепитую, скоса поглядаючи на Рому.

І що він встиг наплести?

- Анастасія Владленівна тільки про тебе і говорила. - продовжує каже Максим.

- Мабуть багато хорошого розповіла? - питаю, хоча уявляю, що вона могла наговорити про мене.

- Як тобі сказати. Багато цікавого. Але більше вона дивувалася як Рома зміг знайти таку гарну дівчину як ти.

- Вона точно мене мала на увазі? - уточнюю.

- А розкажіть нам, як ви познайомилися? - просить Катя.

- Я б теж послухала. - додає Кріс.

Дивлюся на Рому. Він мовчки дивиться у відповідь. Дає мені можливість говорити.

- В барі. - відповідаю.

- Як банально. - вставляє Вікторія.

Не витерпіла бідна. Розумію її звичайно. Все-таки отруту потрібно зціджувати хоч іноді.

- Мабуть. - тисну плечима. - Не в бібліотеці ж зараз знайомитися. Кать, твоя черга. Розкажеш, як ви з Алексом зійшлися? Поділися досвідом, як зуміла затягнути його в ЗАГС?

- Ще не затягнула. - знову Вікторія.

Вона до кожного слова буде чіплятися?

- Це скоріше я її затягнув. - каже Алекс. - А вона дуже довго опиралася.

Моя дівчинка, геть зніяковіла, вдарила Алекса ліктем в бік. І стала сама розповідати, як вони познайомилися. Правильно, а то знаю я цих чоловіків. Там збрешуть, там утаять. Інша справа ми, дівчатка! Все по поличках розкладемо і красиво розповімо!

 Я немов казку прослухала. Про принца і принцесу. Які на дух один одного не переносили. А після до них прийшла любов. Ну хіба не мило?! Вони двоє з багатих сімей, сусіди, вчилися в одній школі. Після були різні інститути. До речі там Алекс і познайомився з Ромою і Максимом. Виявилося, живуть вони з нами в одному місті. Просто тут у них дача. Це якщо по-простому. Всім би таку дачу!

Відволіклася я щось. Загалом, доля часто зіштовхувала цих двох лобами, одне коло спілкування все-таки. То бар, то світський раут. А тут ще Катя влаштовується у фірму Алекса. І те що він там директор для неї стало сюрпризом. Ага. Здається мені що там з її боку давно любов була, тільки Алекс як сліпий, нічого не помічав. Ну в загалом, дожала його все-таки Катя. Закохала, спокусила і одружила.

А на перший погляд вона здається такою скромною дівчинкою. Навіть зараз, коли розповідала, то червоніла, і деякі моменти замовчувала. Може не обійшлося без допомоги ззовні? Зиркнула на Кріс. Могла вона докласти свою лапку до благополуччя брата? Марго! Точно! Ось кого вона мені нагадує! Цікаво, вони знайомі? Різниця у них у віці невелика. Може їх звести? Бідний Рома. Він мені цього не пробачить. Хі-хі! Я просто зобов'язана ознайомити Марго і Кріс!

 - А ви як зійшлися? - подивилася на Максима і Світла.

- Хто? - запитала дівчина.

- Ти і Максим. - пояснюю.

Світлана подивилася на Максима. Начебто не розуміє про кого я. Він підморгнув їй, притулився ще ближче. Дівчина почервоніла. Відвернулася.

- Ми не разом. - каже. - І взагалі тільки тут познайомилися.

Серйозно? А чого тоді Максим так на неї дивись немов вони вже давно дуже близько знайомі? По-моєму, гарна пара! Максим як скеля, він навіть більший Роми. Русяве волосся в модній стрижці, коли нагорі набагато більше волосся, ніж з боків. Навіть його легка щетина гармонійно виглядає. Хоч я і не любитель рослинності на обличчі, але визнаю, Максиму йде. І хоч я тащусь від зелених очей Роми, у Максима теж нічого. Сині. Як рибка Дорі!