Між нами контракт - Кетрін Огневич

Крістіна

Виявилося, що Артур знайшов інформацію і на мого батька теж. Звичайно ж, він не міг похвалитися тим самим, що і мій дядько, але роботу виконав непогану. Проте Артур спочатку наполягав на тому, щоб переговорити з нами віч-на-віч, оскільки не знав Олега. Але я розповіла йому правду, тож після цього Артур трохи заспокоївся. Загалом, дані Артура і мого дядька співпадали - батько Влада був далеко не таким білим і пухнастим, як багато хто думав.

— Загалом, твій батько, Влад, досить небезпечна людина. У минулому він не був таким багатим - лише торгував зброєю і наркотиками. Крім цього, він кілька разів пограбував банк. Думаю, не варто казати про те, як він заснував свій бізнес - це й так зрозуміло. А ось те, що стосується Крістіни, - це вже зовсім інша річ, — сказав Олег, простягаючи нам папку з файлами, яку Влад одразу ж взявся переглядати. 

— Так вже сталося, що в нього є свій клуб, у який одного разу і потрапив твій батько. Нам до біса пощастило, що в нього залишилася копія розписки, у якій йшлося про дещо інші умови угоди, яку уклав твій батько.

— Хочеш сказати, шлюб - це не найжахливіше, що могло зі мною трапиться? — запитала я дядька, і той кивнув.

— У розписці йдеться про те, що якщо шлюб не буде укладено, то саме ти стаєш головним трофеєм Жданова-старшого. Тобто, його коханкою. На сплату боргу твого батька.

— Повірити не можу! Отже, це правда... — пробурмотіла я собі під ніс, чим одразу ж привернула увагу дядька.

— Про що ти говориш?

— Батько Влада якось говорив про це, але я думала, що він лише блефує, що це брехня. Невже мій батько і справді на це погодився?

— Мені шкода, люба, — сказав Олег, а Влад міцно стиснув мене у своїх обіймах. 

— За що він так зі мною? Я не розумію... — тихо сказала я, відчуваючи, як по моїх щоках текли сльози. Я навіть не одразу усвідомила, що плачу.

— Просто він не усвідомлював, що має, люба. Для нього гроші були важливіші за сім'ю, — сказав Олег, від чого я важко зітхнула.

— Коли все закінчиться, я накостиляю їм обом, — сказав Влад, від чого я посміхнулася. Мій прекрасний лицар, готовий битися за мене. Боже, як же я все-таки його кохаю.

— Я теж! — додав Артур, і я тихо засміялася.

— Тоді і я теж доєднаюся до вас, - сказала я, чим здивувала всіх присутніх у кімнаті.

— Гаразд, повернемося до нашої справи. Загалом, ми так само знайшли ще кілька примірників ваших контрактів, де прописані зовсім інші вимоги. І, звичайно ж, не важко було здогадатися, що підписи були дуже добре підроблені. Утім, це зробила людина, яку я дуже добре знаю, і за нею був борг. Тож на суді вона дасть свідчення проти Жданова.

— Можна поглянути на них? — запитав Влад, і Олег простягнув йому ще одну папку. Поки Влад перечитував підроблений контракт, він миттєво змінювався в обличчі. В одну мить він стиснув губи, а потім відкинув папку вбік.

— Що там? — запитала я його, обережно доторкаючись до його плеча.

— Там усе по-іншому. Там йдеться, що ти згодна на те, щоб я забрав більшу частину твоїх грошей після розлучення і... Неважливо. Ми все виправимо. Обіцяю, Кріс, — із цими словами Влад поцілував мене в губи, а потім ми знову повернулися до обговорення інформації, яку знайшли Артур і мій дядько.

Влад

Після довгих обговорень, ми все ж склали план дій. Мені він зовсім не подобався, але іншого виходу не було. Проблема в тому, що Крістіна буде наживкою. І є ризик, що щось може піти не так. Але все ж план полягав у тому, що вонана має прийти з усіма доказами до мого батька. Звісноно, що йому це не сподобається, і він почне їй погрожувати. Усі його слова Крістіна має записати на диктофон. За словами Олега, він має зізнатися в усьому сам...

Тож план почали миттєво приводити в дію. Зараз я сидів у засідці, неподалік від кабінету батька, де перебувала Кріс. Добре хоч, що Олег додумався надіти на неї жучок, хоча вона від початку була проти. Мовляв, що їй можуть перевіряти і таке інше. Я слухав, як Крістіна звинувачувала мого батька, а той сипав погрозами у відповідь.

Виявляється, він і раніше шантажував її. І користувався цим навіть тоді, коли вона була в університеті. І Крістіна, звісно ж, не згадувала про це. А навіть якщо й обмовилася словом, то в деталі не вдавалася. Трохи пізніше я планував провести з нею виховну бесіду. Їй богу, вона до біса вперта! За кілька хвилин я почув крики, і одразу ж зірвався зі свого місця, і побіг рятувати Кріс. Яким ж було моє здивування, коли увірвавшись до кабінету батька, я побачив усміхнену дівчину з електрошокером у руках.

— Мушу визнати, ти не уявляєш, яка я була крута! — радісно прощебетала Крістіна, наближаючись до мене.

— Дідько, ти налякала мене! Я вже думав, що він щось зробив із тобою...

— Але ж він міг. Позаяк у нього був пістолет - всяке могло статися, — сказала вона, кивнувши в бік, де лежав мій батько. Поруч із ним біля столу валявся пістолет, а дівчина посміхалася дедалі більше з кожною секундою.

— Що ж, гадаю, наша допомога не знадобилася, — почувся позаду нас голос Олега, від чого ми одразу ж озирнулися.

— Хто додумався дати їй шокер? — запитав я його, від чого Олег посміхнувся.

— Це була моя ідея, Владе. Треба ж було якось убезпечити племінницю. Я б нізащо не пустив її сюди, якби в неї не було засобів для самозахисту. Що ж, справу зроблено. Тепер можна дзвонити Вікторії, і повідомити радісні звістки.

— Гадаю, вона буде радіти не менше за нас!

Після того, як відбувся суд, усе змінилося. Мати та Марійка були шоковані, коли дізналися правду. Після цього вони змінили своє ставлення до батька. Ми з Кріс з горем навпіл закінчили навчальний рік і чекали дня, коли нам вручать наші дипломи. Після цього ми розписалися в загсі, де нарешті стали офіційно чоловіком і дружиною. Ми запросили тільки найближчих друзів і родичів.

Батьки Крістіни кудись поїхали після суду над Ждановим-старшим. Вочевидь, вони зрозуміли, що нічим добрим для них перебування в місті не закінчиться. Що стосується нашої шлюбної ночі, то вона була чарівною. Я з усіх сил намагався бути з нею ніжним, але потім залишки самоконтролю канули в небуття, коли Кріс перехопила ініціативу. Мушу зізнатися, очікування того вартувало...