Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська
Щодня, виходячи зі своєї квартири, вона стикалася з огидним на вигляд сусідом у засмаженій футболці та брудних штанах, він дивився на неї нахабним, хтивим поглядом і криво посміхався. Тіна скривилася, згадавши огидний запах поту та алкоголю, що виходить від цього мерзенного типу. Вчора він навіть намагався познайомитися з нею, але Тіна вдала, що не почула голосне «Привіт, дитинко», бо розмовляла телефоном. Мабуть, горе-сусід виявив наполегливість і цього вечора прийшов у гості.
Тіна вирішила проігнорувати стукіт у двері – нехай провалює, хто б не прийшов.
Вона залізла під ковдру, щільніше закуталася. Сусіди знизу почали голосно лаятись, а це означало, що про сон можна було забути на найближчі дві години. Стук у двері ставав голоснішим і наполегливішим.
Тіна озирнулася в пошуках чогось важкого, чим можна було б тріснути мерзенного сусіда, якщо він раптом надумає вломитися і приставати до неї, але нічого придатного не було. Натягнувши халат і схопивши зі столу лак для волосся, яким вона могла б у разі нагальної потреби скористатися як засобом для захисту, Тіна попрямувала до дверей.
Розгнівана, вона різко відчинила вхідні двері, готові з порога обрушити на непроханого гостя все своє люте обурення. Від несподіванки Тіна трохи відскочила назад. Перед нею стояв Ерік. Він виглядав неймовірно сконцентрованим та напруженим, його дихання було важким.
Адлер, уперши руки в боки і насупивши брови, вимовив суворим тоном:
- Ще секунду - і я б вибив ці двері! Чому ти не відчиняла?
Від такої заяви Тіна розгубилася. А ще вона не розуміла, як Ерік опинився на її порозі. Звідки він взагалі знає її адресу? Хоча як він там сказав колись: Гроші можуть усі?
– А ти міг подзвонити мені та попередити, що приїдеш? – Накинулася на нього Тіна з докором.
Якби вона знала, що він приїде, то хоча б привела себе до ладу. Ерік застав її зненацька. Вона уявила, як виглядає з боку в халаті та капцях, а на голові поспіхом зібране волосся, і жахнулася. Їй було соромно за свій зовнішній вигляд.
Ерік невдоволено пирхнув і без запрошення увійшов до її помешкання. Тіна лише здивовано похитала головою і зачинила двері.
Адлер озирнувся, і дівчина за виразом його обличчя зрозуміла, що від квартири він м'яко кажучи був не в захваті. Звичайно, це не шикарна квартира, а крихітна кімнатка з невеликим ліжком, маленьким столиком та шафою. Хоча свою невтішну думку він так і не озвучив.
У присутності Адлера Тіна відчувала себе вкрай незатишно і скуто, немов добровільно дала згоду на власне поневолення і тепер чекала, коли ж господар висуне свої права.
– Збирайся. Ми від'їжджаємо! – трохи заспокоївшись, упевнено заявив Ерік.
Ось і підтвердження її думок: Адлер поводиться так, ніби вона йому вже належить і він одноосібно володіє її душею та тілом. Тіна обурено подивилася на Еріка, бажаючи осадити його запал.
– Куди? – Запитала Тіна і склала руки на грудях, помітивши, що він жадібним поглядом вивчає її груди під тонкою тканиною халата.
– Є одне місце, де нас ніхто не турбує. Я винайняв затишний заміський будинок. Там ми зможемо побути наодинці і насолодитися нашою близькістю, – голос його несподівано охрип, і він лукаво посміхнувся, не зводячи з неї очей.
Його інтимний натяк та поведінка змусили Тіну запанікувати.
– Мене зацікавила перша частина твоєї пропозиції. Ти казав: постараємося впізнати одне одного, поспілкуватися. Я вважала, що йдеться про стосунки, а не про секс на кілька днів.
Ерік кілька секунд мовчав, вивчаючи її проникливим поглядом.
– Бачиш, для мене це одне й те саме. Чи думаєш, що зможеш змінити мою думку про себе, розповівши кілька секретів? Думаєш, дізнавшись про тебе все, я відразу зізнаюся у вічному коханні? – Він скептично посміхнувся. – Сексуальний потяг, сумісність набагато важливіша за порожні розмови. У кожного з нас є таємниці, і навряд чи вони потішать, коли розкриються, але, можливо, на той час наша сексуальна залежність змусить нас змиритися з чим завгодно. Якщо на те пішло, зізнаюся чесно: мною рухає винятково бажання переспати з тобою.
Тіна погоджувалась з його думками, але від цього ще більше починала сумніватися у своїх силах. Чи зможе вона завоювати його серце? Або після недовгої інтрижки він повідомить, що так і не зміг загорітися до неї почуттям у відповідь. Адже вона вже була закохана в Еріка.
– Як щодо Адель, у тебе є до неї почуття? – Запитала Тіна, чудово знаючи відповідь.
Ерік не відвів погляду і продовжував дивитися Тіні у вічі, нічого не приховуючи, як і обіцяв.
– До сексу з тобою я думав і хотів тільки Адель, – дав вичерпну відповідь Ерік.
Тіна знаходилася в крайньому збентеженні. Вона не могла зрозуміти чого хоче. Його правда та чесність поранили своєю цинічністю. Ерік говорив з нею так обурливо відверто, тому що вважав: Тіна поділяє його думку. Але це було не так. Вона вірила в кохання, відчайдушно прагнула любити і бути коханою, але життя щоразу зводило з людьми, які стверджували і доводили своїми вчинками, що відчувати почуття глибокої прихильності до будь-кого безглуздо і небезпечно. Адже у результаті все минає, зникає, змінюється, і до цього треба бути готовим. Цю просту істину необхідно розуміти і приймати як факт, що відбувся.