Напівдоторком - Александра

— Як ти це виправила?

Перед тим, як дати відповідь, я взяла Сес за руку.

— А ніяк. Просто навчилась з цим жити. Звикла, змирилася. Моментами, як здавалося, що от-от зійду з розуму, я згадувала, чому я зробила саме такий вибір, заради кого. Я завжди себе переконувала, що жити треба заради себе, що коли немає за що чіплятись, треба чіплятись за себе. Але що робити, коли ти втратила себе? Тому я думала за Лєну, Дениса, Руса. Саме заради них я це зробила. І нехай я розбита, але з ними все добре. Нехай ти надламана, але ми усі в живі, завдяки тобі. Тепер ти як ніколи потрібна Даміану. З твоєю допомогою він набагато швидше справиться з усім. Та й мені ти теж дуже потрібна. 

Сесіль нічого не сказала, але її рука сильно стиснула мою. Це сказало мені набагато більше.

— Я вийду, а ти переодягнись і йди в гостьову. Скоро Даміан прокинеться, ти потрібна йому.