Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
class="book">Чоловік поклав те все в рюкзак, зайшов до кума. Там вони, як кажуть – мекнули її, а ввечері, коли гарно стемніло – він повернувся додому. І, дійсно, застає дружину з коханцем. Знявши з пліч рушницю і направивши на них, він наказав:

– А ну, голубяточка мої миленькі, роздягайтесь догола... і ставайте посеред хати. А поки вони роздягались, то від переляку кожен з них наклав гарну купу. А тепер,– сказав він,– якщо ви хочете жити, то поміняйтеся місцями і з’їжте все те, що на підлозі, кожен чуже,– а сам став біля порога і цигарку палить.

А коли коханець з’їв, то й говорить до коханки:

– І однаково я тебе кохаю...

– Е, якби ти мене кохав, то такую б купу не навалив.

16.8.1986 р.


ПОРАДИВ

Продавець подав чоловікові недолитий кухоль пива.

– Чому ж так мало? – здивовано запитав покупець?

– Мало?! То візьміть і ще один кухоль.


СІМЕЙНА РОЗМОВА

Сидить Вовочка на горищі, а в цей час брат сестру трахає. А коли закінчили роботу, сестра говорить до брата:

– А в тебе більший, ніж у татка.

– Я знаю. Мені мамка про це теж говорила, – відповів братик.

– От і зрозумій ти в цій бл….кій сім'ї, хто від кого пішов, і хто кого більше любить? – подумав Вовочка.


ЛАЄМОСЬ РАЗ В ТИЖДЕНЬ

– А ми лаємось раз в тиждень.

– А чому так мало?

– Бо бачимось раз в неділю 5.5.1976 р.


БУДЬТЕ, ЯК ДОМА

Господиня запитує в гостя:

– Скільки ложечок цукру ви кладете в каву?

– Дома – одну, а в гостях – п’ять,– жартівливо відповіла гостя.

– Чудесно, почувайте себе, як дома.


КУДИ ЇДЕШ, ПЕТРИКУ?

Бабуся їде в автобусі з малим онуком до міста.

– Куди їдеш, Петрику? – питають його друзі.

– У гості,– поважно відповідає той.

– До кого?

– До мамки й татка.


СІВОЗМІНА

Сусід питає в діда Панаса:

– Оце, скільки я вас знаю, так ви картоплю садите на одному і тому ж місці. І невже вона у вас родить? Адже говорять, що треба робити сівозміну.

– А ми і робимо,– посміхнувся дідусь, – один рік баба садить картоплю, а на другий рік – я.


ПРОПАВ ГОЛОС

– Докторе, у моєї дружини пропав голос. Що мені робити?

– А ви коли-небудь додому приходили пізно?

– Ні?

– А от сьогодні візьміть і прийдіть додому десь о третій ночі, або ранком.

– І що?

– І він відразу відновиться.


АКУЛА НА ПОЛЮВАННІ

Народила акула дитинча і коли те трохи підросло, то просить мамку, щоб та взяла її на полювання. Одним словом, пливуть, аж дивляться пливе якийсь негр. Вони за ним. І тільки дитина-акула хотіла накинутись на негра, як мамка – акула її зупинила:

– Доню, ніколи не поспішай. Ти спочатку обпливи навколо нього, раз, другий, третій і, коли побачиш що він від переляку навалив повні штани, отоді і приступай до трапези. Навіщо тобі гімно їсти?

2010 р.


ЯПОНЦІ В СОЮЗІ

Японці приїхали в Союз. Їм запропонували екскурсію, ну скажімо, по Москві. Водять, показують і запитують:

– Ну як вам у нас подобається?

– Халасо.

Повели на Виставку народного господарства.

– Ну що ви можете сказати про наші досягнення?

– Халасо.

Одним словом, щоб їм не показували – їм все холосо. Отож, екскурсовод і запитує, і невже вам все подобається?

– Наші комп’ютери підрахували, що ви від нас відстали на 25 років, але коли ми подивились, то зрозуміли, що ви відстали назавжди.

– Тоді, що ж вам подобається?

– Нам подобаються ваші діти.

– Чому саме діти?

– Тому, що ви їх робите не руками.

1970 р.


ЯК ЖИВЕТЕ, КУМЕ?

– Як живете, куме?

– Та як вам сказати, куме. Це щось середнє між погано і дуже погано.


МУДРИЙ ЧОЛОВІК

Донечка питає в мами, а чому на Соломона говорять, що він був самим мудрим чоловіком на світі?

– Тому, що у нього було дуже багато жінок, які давали йому гарні поради.

1980 р.


ВЕДМІДЬ І ЛИСИЦЯ

Іде Лисиця і плаче. А назустріч Ведмідь біжить:

– Чому плачеш, Лисичко?

– Вовк згвалтував...

– Не переживай.

Завів Лисицю у лікарню. Там їй відновили незайманість.

На другий день іде і знову Лисиця плаче.

– Ти чого це знову плачеш?

– Знову Вовк згвалтував.

Ведмідь знову завів Лисицю у лікарню, де їй відновили невинність. Ось настав третій день і знову Лисиця плаче.

– А в цей раз чого ти плачеш?

– Знову Вовк згвалтував.

– О, Лисичко,– вигукнув

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: