Хід королем - Майкл Доббс
— Христе Всемогутній, Френсисе, та це доб'є нашу валюту.
Від утоми тепер і сліду не лишилося.
— Ринок живе своїм життям. Дуже прикро, що наслідки можуть вселити жах у серця простих виборців, коли ті побачать: фунт падає, а іпотечна ставка — зростає. Це буде ще більшим лихом, і воно буде на королівській совісті й на тих, хто його підтримує.
На тому кінці лінії запанувала тиша.
— Чи ясно я висловився?
— Абсолютно,— почулася тиха відповідь.
Уркгарт уважно подивився на слухавку, перш ніж покласти її. Мортіма стежила за ним у непідробному захваті.
— Ми всі повинні приносити жертви у битві, Мортімо,— він помацав пучками ніс. Несвідомо він почав наслідувати манери короля, подумалося Мортімі.— Я не знаю, як сказати делікатніше,— провадив він,— тому, мабуть, буду сподіватися на твоє розуміння і скажу прямо. Не можна вести бій у скляному будинку[41]. Було б краще, якби ти припинила виявляти такий жагучий інтерес до італійських арій. Твоє нове захоплення оперою може бути... хибно витлумачене. Це може сплутати лави військ.
Мортіма, яка пригублювала вино, обережно поставила келих на стіл.
— Урядові водії — таке балакуче кодло,— додав Уркгарт, ніби намагаючись пояснити і виправдатися.
— Зрозуміло.
— Ти не образилася?
— За стільки років? — вона схилила голову.— Звісно, ні.
— Ти дуже тямуща, моя люба.
— Доводиться бути,— вона потягнулася по сумочку і вийняла сережку. Це був екстравагантний, модний емалевий предмет біжутерії, виготовлений фірмою «Батлер і Вільсон» з Фулем-роуд. Одна з сережок Саллі.— Нещодавно прибиральниця мені її дала. Знайшла під валиками на честерфілдській софі. Вирішила, що це одна з моїх. Я вагаюся, як делікатніше це сказати, Френсисе...
Він зашарівся й опустив очі, нічого не кажучи.
— Соус до гуски? До канадської казарки?
— Вона... американка,— затинаючись, відповів він.
— І все ж таки.
— Мортімо, вона мені дуже потрібна — вона виконує дуже важливу роботу.
— Не лежачи на спині, Френсисе. І не в скляному будинку.
Він прямо подивився на дружину. Уже давно ніхто не заганяв його в глухий кут. Він не звик до такого. Він зітхнув: вибору йому не лишалося.
— Усе, що тобі треба зробити, Мортімо,— це сказати «будь ласка». Ти ж не розучилася казати «будь ласка», ні?
— Ну й каша.
— Буде ще гірше.
— Ти певна?
— Ніколи ще не була такою певною.
— Чому?
— Тому що він досі не має гарантії, що переможе на виборах; роботи ще багато. Йому треба набрати ще кілька пунктів у опитуваннях. Зараз він не може зупинитися. Інакше ризикує королівським поверненням. І...— вона завагалася.— І він як сокирник. Його ціль — не принцеса, а сам король. Я не знаю, чи він уже здатен зупинитися й перестати махати сокирою.
Він помовчав, роздумуючи.
— Саллі, ти абсолютно у цьому певна?
— В його планах? Так. У ньому?..— вона досі відчувала біль у сідницях, куди глибоко впивалися його нігті.— Я певна.
— Тоді у мене є робота.
Він скотився з ліжка і потягнувся по штани. За кілька секунд він зник.
Валютний маклер перекинувся на спину і лежав у ясно-блакитному світінні цифрового будильника. 4.13 ранку. Чорт. Тепер він уже не засне. Він усю ніч крутився: думки плуталися, бо згадувалися то яхта, то молода медсестра, яку він не зміг затягнути до себе кілька годин тому. Вони поглинули неймовірну кількість страв у «Нікіті», вона випила забагато вишневої горілки й почулася зле. Tant pis[42].
Він клацнув своїм кишеньковим годинником завбільшки з долоню й перевірив мініатюрний екран — які останні дані про стан ринків. Можливо, це його і гризло. Боже! На Далекому Сході стерлінг упав ще на двісті пунктів, і маклер уже почав каятися: треба було менше пити горілки. Він на ніч притримав двадцять мільйонів, і раптом почувся незатишно. Він натиснув одну з кнопок телефону, що стояв біля ліжка, та зв'язався з філією у Сингапурі — там було на вісім годин пізніше.
— Що сталося?
— «Неґару» постійно продають, відколи відкрився ринок,— доповів йому голос з акцентом.— Отже, Центральний банк у Малайзії вступив у гру...
— Який кабель на сорок? — спитав він.
— Шістдесят п'ять, сімдесят.
Продають за шістдесят п'ять, купляють за сімдесят. Але ніхто не купує. Час приєднатися.
— Чорт, давай. За шістдесят п'ять.
Він поклав слухавку, щойно продавши сорок мільйонів фунтів стерлінгів, певний, що ціна далі падатиме. Якщо так піде й далі, він покриє нічні збитки, ще й заробить. Ліпше йому прийти на роботу раніше — раптом увесь чортів світ прокинеться з головним болем і почне панічно розбігатися. І, може, слід подзвонити тому дуже особливому клієнту, який допоміг з усіма цими неофіційними угодами на стороні. Той клієнт не проти, щоб його будили о цій порі, принаймні не за таких ставок. І якщо вони зробили все правильно — годі йому сушити голову через цю яхту. І через цю дурну медсестру.
* * *
9 лютого
«Вечірній стандарт», видання для Сіті
ФУНТ І ПРИНЦЕСА
ВПАЛИ ДУЖЕ НИЗЬКО
Ян і раніше, фунт стерлінгів перебуває під сильним тиском, оскільки Лондонський ринок продовжив тенденцію, що створилася вночі на Далекому Сході. Маклери висловили тривогу з приводу того, що секс-скандал у королівській родині може викликати повномасштабну конституційну й політичну кризу після відставки королівського прес-секретаря минулого тижня та публікації сенсаційних фотографій принцеси Шарлотти, оприлюднених у багатьох сьогоднішніх ранкових газетах.
Банк Англії та інші європейські банки вирішили підтримати стерлінг, щойно відкриються ринки, але не змогли запобігти подальшому спекулятивному продажу валюти, який опустив її на рівень, нижчий за передбачуваний Європейською економічною спільнотою[43]. З'явилися
