Мед для Ворона - Селена Рейні
Прокинулася дівчина від того, що Денис ніжно торкався долонею її обличчя. Тяжко зітхнувши, вона повільно розплющила очі й відхилилася.
– Ми приїхали, – проказав, опускаючи руку.
– Чудово.
Дівчина відстебнула ремінь і вилізла з машини. Ворон взяв її валізу і пішов до дверей. Але вже на порозі Софія вихопила з його рук свої речі.
– Дякую, що підвіз, – сказала перегороджуючи йому вхід у дім.
Чоловік здивовано здійняв доверху брови, але нічого не сказав.
– Тоді до вечора, – з сумнівом проказав.
– Так, до вечора.
Як тільки Денис обернувся і пішов по стежці до машини, Софія закрила двері й замкнула їх на ключ.
Все. Досить. Цілий тиждень вона жила ілюзією. Роман, який то і справжнім романом не був, закінчився. Час повертатися до нормального життя і здорового глузду.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно