Акафістник УПЦКП - Автор невідомий

Ікос 8

Все ваше, преблаженні і богоносні отці, старання і все піклування було про те, щоб завжди боротися зі всезлобним християнського роду ворогом і горду його голову потоптати і знищити, спільного ж для всіх Творця разом з вашими учениками прославляти в душах і тілах ваших, і в цьому вашому благому намірі й богоугодному подвигу ви укріплялися звище, і такий успіх мали в цьому, що все могли силою Ісуса Христа, Який укріпляв вас. Тому і слава Божа засяяла із ваших печер і просвітила всі краї землі, заради цього приносимо вам такий похвальний спів:

Радуйтеся, невтомні ревнителі й проповідники похвали і шани Божої в світі; радуйтеся, усмирителі зухвалої ворожої гордині.

Радуйтеся, достохвальні викоренителі ворожих підступів і утисків; радуйтеся, мужні відгонителі згубних наклепів і неприємних сітей.

Радуйтеся, бо ви прикрасили себе глибоким смиренням і лагідністю, як коштовним бісером; радуйтеся, бо ви багатьох утвердили в тих же боголюб’язних чеснотах.

Радуйтеся, бо ви поревнували давнім пустельникам у пості й стриманості; радуйтеся, бо ви провадили дні і ночі в невсипущій молитві без усякої тяготи і зневіри.

Радуйтеся, бо ви добре навчили своїх послідовників перебувати в такій же молитві; радуйтеся, бо ви показали нам путь, як образ і путь, як пильнувати проти ворожих підступів і як їх долати.

Радуйтеся, бо ви застосовували проти мислених ворогів піст, молитву і поклони замість зброї; радуйтеся, бо ви таким вашим пісним і скорботним житієм славу Божу в світі примножили.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 9

Усякий чин людського єства, убогі і багаті, прості і благородні, дивлячись на ваше убоге, смиренне і дуже тяжке житіє, воздавали Богові велику подяку і щиро прославляли Його благість і невимовне милосердя, Який налаштував вас, як таке тісне і скорботне житіє провадити, щоб ви, відхиливши багатьох від душозгубних стежок, як пастирі настановили на путь спасіння, навчаючи їх завжди співати Творцю і Промислителю: алилуя.

Ікос 9

Ви, преславні отці наші, явилися обраними красномовцями, але ви вітійствували не за образом світу цього, бо те, що любить цей світ, ви щиро зненавиділи, і те, що він ублажає і дуже шанує, ви зневажили і далеко від себе відігнали і, як непотрібне і некорисне сміття, ногами своїми потоптали, тому від усіх прийміть таке похвальне шанування:

Радуйтеся, бо ви мужньо зневажили світ і всі його насолоди, красо́ти і привабливість; радуйтеся, бо ви тепло полюбили чернечу безкорисливість і убогість.

Радуйтеся, бо ви бачили всю вашу втіху і блаженство в убогості й безкорисливості; радуйтеся, безмовністю і від світу зреченням себе збагатили.

Радуйтеся, самих себе повністю на Боже провидіння і піклування поклали; радуйтеся, бо ви ніколи солодкої їжі і гортанноугодних напоїв не вживали.

Радуйтеся, бо ніколи не одягали на себе м’яких і світлих одеж; радуйтеся, бо ви у постійному вашому житті носили руб’я, як дорогоцінну прикрасу.

Радуйтеся, бо замість обраної їжі ви годували себе багатоденним постом і гострим умертвлінням тіла; радуйтеся, бо замість солодкого життя ви напоювали самих себе сердечними сльозами.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 10

Бажаючи багатьох спасти, Премилосердний Бог чекає від усіх навернення до спасіння; вас, других апостолів, явив на Русі, щоб через вас багатьох напоумити і наставити на праву путь спасіння, в чому ви як апостоли потрудилися, старанно навчаючи євангельської істини сущих у невіданні, до православ’я привели і до виконання заповідей Божих, постійно спонукаючи словом і ділом до богоугодного житія і співаючи Богу Помічнику: алилуя.

Ікос 10

Міцною стіною і кріпкою огорожею стали ви, всехвальні отці, для тих, хто до вас звертається; бо не тільки тим, що хотіли проводити з вами чернече життя, ви подавали руку допомоги, але утішали і тих, що були обтяжені різними мирськими ділами, напастями і скорботами, як батьки дітей своїх утішають сущих у хворобах і болістях, охорону своїм піклуванням подаючи і батьківською ласкою полегшуючи тяжкість їхніх скорбот. За такі ваші благодіяння цей подячний спів приносимо вам:

Радуйтеся, бо ви є скорі помічники тих, хто бідує і перебуває в тяжких обставинах; радуйтеся, покривджених і скорботних відомі захисники.

Радуйтеся, добрі керманичі тих, хто знаходиться в бурі тяжких обставин світу цього; радуйтеся, щедрі збагатителі убогих і скорботних.

Радуйтеся, милостиві годувальники голодних; радуйтеся, спраглих і сущих у спекоті дивні прохолодителі.

Радуйтеся, бо ви відкриваєте в лоні милосердя Божого покров і пристановище для тих, хто не має одежі і покрівлі; радуйтеся, бо ви дивні керівники сліпих і тих, хто помиляється в законі Господньому.

Радуйтеся, премудрі цілителі хворих і обтяжених важкими недугами; радуйтеся, прогонителі всіх напастей, бід і скорбот.

Радуйтеся, подателі всякого добра тимчасового і вічного; радуйтеся, теплі захисники від усяких скорботних обставин тих, що з вірою до вас звертаються.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 11

Спів, який приносимо вам, богоносні отці, недостатній для похвали славних ваших подвигів і трудів надлюдських, бо ваше життя перевершує життя людське і уподібнюється ангельському, тому і похвала повинна бути більше від ангелів, ніж від людей; однак, бачачи наше щире бажання, прийміть наше оспівування, з любов’ю вам принесене, нас же очистіть від гріхів і всяких скверн і нечистот вашими молитвами, щоб кожну годину і день ми співали чистим серцем Богові: алилуя.

Ікос 11

Ви, отці преблаженні, явилися світлоподательними світилами на земному колі, всю вселенну із підземного печерного спуду ясно просвітили, бо ваші діла засяяли із підземних затворів і стали пізнанням і віданням, тому Схід їх ублажає, і Захід величає, і Південь восхваляє, і Північ прославляє. Тому і ми так вас із любові оспівуємо:

Радуйтеся, бо ви неліниві виконавці усіх чеснот; радуйтеся, бо ви добрі насельники багатьох чернечих обителей.

Радуйтеся, прекрасні й предивні оселі Духа Святого; радуйтеся, добрі вмістилища всіх богоугодних і благоприємних діл.

Радуйтеся, бо ви догодили у вашому тимчасовому житті Творцю і Богу; радуйтеся, бо ви добре себе приготували до відходження із цього тимчасового і багатотрудного життя.

Радуйтеся, бо ви наставляли на богоугодне житіє ваших учнів, як істинних дітей, не тільки при житті, але і під час відходу; радуйтеся, тим же учням ви обіцяли після відходження звідси завжди невидимо перебувати і постійно допомагати.

Радуйтеся,