Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
ВСІ ЧОЛОВІКИ СМІЮТЬСЯ
Після довгого розлучення зустрілися двоє друзів, і один до другого:
– Чому ти такий сумний та невеселий?
– Що тобі сказати, якось аж незручно говорити.
– Ну годі тобі ламатись, як красна дівиця.
– Та, розумієш, у моєї жінки одна половинка щілинки біла, а друга – чорна.
– А тобі то яка різниця? Ти що там свічку тримаєш? Закрийся, щоб ніхто не бачив і насолоджуйся тою, яка є..
– От якби то так?
– А що там і ще?
– Та воно то ніби і нічого, але всі чоловіки нашого будинку з мене сміються.
ЩО ТАКЕ ШАНА?
В одне село приїхав перший секретар райкому і наказав зібрати в сільському клубі всіх колгоспників і звернувся до них такими словами:
– Шановні товариші колгоспники. Ваш колгосп в цьому році зайняв перше місце в соцзмаганні по району. Отож, ми від імені керівництва району вітаємо ваш колектив з цією визначною перемогою і вирішили преміювати вашого голову колгоспу новим автомобілем «Волга», головного агронома «Жигулями», головного бухгалтера «Москвичем», бригадира дільничої бригади – «Запорожцем», а решті вашим працівникам – шана.
На задньому місці в клубі сидів грузин і так, як українську мову знав погано, то й питає у Петра дотепника – самоучки, а що таке шана? А Петро до грузина:
– Ти на нашій конюшні був?
– Був.
– А в жеребця оту штуку бачив?
– Бачив.
– Так ото щось на зразок того, тільки і ще трошки більше.
ГЕМОРОЙ
Зустрічаються друзі і один до другого:
– Слухай, чому ти так перекривився, як середа на п’ятницю ?
– Та от замучив проклятий геморой.
– А що таке геморой?
– А тобі хоч колись зуби боліли?
– Боліли.
– Так геморой, це як всі зуби болять разом.
В СУДІ
Суддя до свідка:
– Розповідайте все, що ви чули і бачили.
– А що розповідати? Встав я рано, пройшовся по хаті і захотілось мені дуже їсти. Взяв я пиріг з квасолею – вкусив два рази і дуже мені захотілось по великому. Пішов я за хату, сів на межі, дмусь і пиріг з квасолею доїдаю. Коли, оце, дивлюсь Іван Машку і..е.
Суддя поправляє:
– А ви можете сказати замість слова ї..е – «робить полове сношеніе».
– Можу, звичайно. Так от я, значить, сиджу, какаю і пиріг доїдаю, і наблюдаю як Іван і..е полове сношеніє.
– А ви шум, крик чули?
– Ні, крику ніякого не було, але коли Машка встала, то на тому місці, де лежала – пригорщі зо три шуму було.
В ЧЕРЗІ
Вистроїлась черга за якимось дефіцитом. Першою стоїть молода апетитна дівуля, а за нею підстаркуватий дідок, а за ним ціла верениця людей. А люди все підходять та підходять і все тискнуть на передніх, а ті на діда, а дід на дівулю. Дівуля мовчала, мовчала, а потім і говорить до діда:
– Діду, я вже чую ваш кінець.
– А звідки ви знаєте?
– А я його відчуваю, коли ви на мене тиснете.
КАШПИРОВСЬКИЙ І П’ЯНИЦЯ
Перестрів п’яниця Кашпировського та й просить:
– Добрий чоловіче, допоможи ти мені. Я – п’яниця. Пропив жінку, діток, господарство. Зроби так, щоб, або горілка була дешевша, або щоб я більше заробляв.
– Добре,– сказав Кашпировський,– іди додому. Хай буде по-твоєму. Так от, як прийдеш додому і захочеш випити, то візьми підстав стакан, попісяй і пий скільки душа забажає.
Не повірив чоловік, прийшов додому і тут же відразу зробив усе, як йому порадив Кашпировський. А коли випив, то від задоволення ледве не закричав. Так по стакану він наливав ранком, в обід і ввечорі. На другий день вирішив провідати свого дружка, а той і питає, чи нема в тебе хоч би п’ять крапель, щоб душу промочить?
– Є,– відповідає п’яничка, давай стакан.– А коли почав цідить, то руки тремтять, і з перепою ніяк не може своїм кінцем попасти в стакан і каже до дружка:
– Бери краще з крана.
СНІДАНОК ТУРИСТА
Зустрічається Медвідь з Туристом:
– Ти хто?
– Я -Турист.
– Брешеш. Це я Турист, а ти – сніданок туриста.
РУСАЛКА І ВОДОЛАЗ
Вилазить Русалка з дитиною на берег і питає у відпочиваючих:
– Скажіть, будь-ласка, ви не бачили тут Жору – водолаза.
Я – ТАНК
Учні мались гратись у воєнні ігри, і вчителька говорить до учнів. Ірочка, ти будеш кулеметом, а ти Галинко – автоматом, а ти Вовочка танком і так далі. Почалась гра. Раптом Ірочка кричить до Вовочки:
– Падай, я тебе убила.
– Не транди, я – танк,– відповів Вовочка.
7.6.1988 р.
МІСЬКИХ НЕ СНОШАЄМО
Іде пасажир по трамваю, тримає перед собою газету і все бубнить та бубнить: бу-бу та бу-бу. Стоїть жінка напроти:
– Молодий чоловіче, ви б читали
