Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

Обі-Ван усміхнувся і кивнув.

– Я теж щасливий мати її, – відповів він. – Вона багато навчила мене, і я зроблю все можливе, щоб захистити її та допомогти їй стати великим джедаєм. Шатл піднявся в космос, і вони вирушили назад до храму джедаїв, залишаючи позаду небезпеку і невизначеність. Дорогою Обі-Ван думав про Еніку, сподіваючись, що вона відпочиває і набирається сил  . Як що, так. подумати Еніка стала тією відправною точкою яка заставила его стати більш дорослим. Він подивився на Квінлана.Той розмовляв з маленькою голографічною фігурою падаван

– Я в поряду Ейла чесно.Дівчина скептично подивилась на нього сила ну чому саме цей лицар дістався її в майстри

- Ти завжди кажеш, що все в порядку, Квинлан, — відповіла вона, дивлячись на нього з непокоєм. - Але я знаю, що ти завжди ризикуєш. Квинлан посміхнувся, дивлячись на неї. Він знав, що вона права, але він також знав, що не може змінити свій характер. На відміну від друга присутність падавана не чого не змінила его характері

- Я знаю, що ти хвилюєшся за мене, Ейла, — сказав він, дивлячись на неї. - Але я завжди знаю, що роблю. І я обіцяю, що буду обережнішим. Ейла кивнула, хоча вона все ще виглядала занепокоєною. Вона знала, що Квинлан завжди діє наспіх, і це часто призводить до небезпечних ситуацій. Але вона також знала, що він завжди виходить з них переможцем.

- Я буду чекати тебе, Квинлан, — сказала вона, дивлячись на нього. - І я сподіваюся, що ти дотримаєшся своєї обіцянки.Квинлан посміхнувся, кивнувши в відповідь. Він знає, що вона буде чекати його, і він не має наміру розчарувати її.

- Я обіцяю, Ейла, — сказав він, дивлячись на неї. - Я повернусь.

Він вимкнув голографічне зображення, подивившись на Обі-Вана. Його друг сидів за кермом, дивлячись вперед. Він здавався спокійним і зосередженим, але Квинлан знав, що він хвилюється за свою падаван

- Обі-Ван, — сказав він, дивлячись на нього. - Ти знаєш, що вона буде в порядку, правда?Обі-Ван кивнув, не відводячи погляду від вікна.

- Я знаю, — відповів він. - Але це не робить мене менш занепокоєним.

Квинлан зрозумів, що не може змінити почуття Обі-Вана. Він знає, що кожен майстер хвилюється за свого падавана. Він тільки сподівався, що Обі-Ван зможе знайти баланс між своїми почуттями та своїми обов'язками як джедай.

– Мені тут стало цікаво ти будиш пускати Еніку на соло місій після її посвяти вона не завжди буде дитиною.

– А ти Ейла ми то знаємо що ти можеш бути ким завгодно но не відповідальним майстром і так я буду пускати на соло місій

- Відповів Обі-Ван, дивлячись на Квінлана. - Але тільки тоді, коли вона буде готова. І я буду впевнений, що вона зможе справитися.Квинлан посміхнувся, дивлячись на Обі-Вана.

- Ти завжди такий обережний, Обі-Ван, — сказав він, посміхаючись. - Але це одна з речей, які я в тобі поважаю.

Обі-Ван посміхнувся, дивлячись на Квінлана. Він знав, що його друг завжди був більш вільним і ризикованим, але це було те, що робило Квінлана таким незвичайним джедаєм.

– А що до мене то Ейла не скоро дізнатися що таке соло. І взагалі їм ще по дванацять роки.

- Відповів Квинлан, посміхаючись. - Але я знаю, що вони обидва справляться. Вони сильні, як і їхні майстри. Що мене дійсно лякає це час коли вони з дівчинок стануть дівчатами. Може ти не помічав, але Шейл і Лок вже іноді на них задивляються, а хлопцям по 19. і 18 років, а зараз коли закон про прив'язаності скасовували то нічого її не стримає від того, щоб почати залицятися. до них ними

Обі-Ван пильно подивився на Квинлана, усвідомлюючи, що його слова правдиві. Він знав, що час летить швидко, і його падаван вже не маленька дівчинка. Але він також знав, що їхній зв'язок і взаємна довіра допоможуть їм подолати будь-які виклики.

– Я розумію твої побоювання, Квинлан, – сказав Обі-Ван, зітхаючи. – Але ми повинні довіряти своїм падаванам і вірити, що вони зроблять правильний вибір. Ми не можемо завжди бути поруч, щоб захистити їх від усіх небезпек.Квинлан кивнув, приймаючи слова Обі-Вана. Він знав, що його друг правий, і що вони повинні дозволити своїм падаванам рости та розвиватися самостійно.

– Так, ти правий, Обі-Ван, – сказав Квинлан. – Наша роль – навчити їх і дати їм інструменти для самостійного життя. Іноді це означає дозволити їм робити помилки та вчитися на них.

Вони обидва посміхнулися, дивлячись один на одного. Вони знали, що це була лише дружня бесіда, але вони обидва були впевнені у своїх падаван.

Еніка якраз була і ремонтній дройдів коли відчула що майстер долітає до планети тому схопивши лазуру в сумку вона поспішила до їхніх кімнат у неї було приблизно дві години, щоб передягтися в чисте і зустріти майстра. Тому що якщо він дізнається що вона замість того щоб лікуватися працювала над дроедом

- Він буде дуже розчарований, — промовила вона, дивлячись на свої руки, які були вкриті маслом і брудом. - Але я не могла просто лежати в ліжку і нічого не робити.

Вона швидко вмилася та одягнулася у свою джедайську робу, переконавшись, що вона виглядає належним чином. І побігала до їх кімнати вона метнулась у свою кімнату взяла ковдру потім сіла на диван призвав детпад вона розпустила волосся і заспокоївшись вона запустила планшет. Як раз вчасно тому, що вона відчула що майстер іде по коридору чого вона не замітала це маленьку пляму на її носі

- О, не... - прошепотіла вона, швидко витираючи пляму з носа. Вона надіялася, що Обі-Ван не помітить цього.  Вона встигла відкинути планшет і виглядати як ніби вона просто відпочивала, коли двері відчинилися та Обі-Ван увійшов до кімнати.

- Еніка, — він посміхнувся, дивлячись на неї. - Я радий бачити, що ти дотримуєшся моїх інструкцій.

Еніка посміхнулася, дивлячись на нього.

- Я завжди дотримуюся твоїх інструкцій, майстер, — відповіла вона роблячи невинний вигляд занадто невинно подумалось Обі-Вану.

- Це добре, — відповів він, дивлячись на неї. - Я радий бачити, що ти дбаєш про своє здоров'я.