Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

— Я бачу, що ти добре ладнаєш з ними, — сказав він, злегка посміхаючись. — Але я хотів поговорити з тобою про щось інше. Про Обі-Вана.

Еніка відчула, як її серце трохи стиснулося. Вона знала, що брат її майстра має на увазі щось серйозне, і вона була готова вислухати його.

— Що саме ви хочете дізнатися? — запитала вона, намагаючись зберігати спокій.

Оуен на мить замислився, перш ніж відповісти.

— Я бачу, що мій брат дуже піклується про тебе, Еніка, — сказав він, дивлячись їй в очі. — Але іноді мені здається, що він занадто суворий. Він завжди був таким, навіть коли ми були дітьми. Я хочу знати, чи тобі комфортно з ним. Чи він не ставить перед тобою занадто великі очікування?

Еніка на мить замислилася, перш ніж відповісти. Вона знала, що Обі-Ван дійсно ставить перед нею високі вимоги, але вона також розуміла, що це для її блага.

— Обі-Ван дійсно суворий, — почала вона, обережно підбираючи слова. — Але я розумію, чому він такий. Він хоче, щоб я стала найкращою версією себе. Він вірить у мене і хоче, щоб я досягла свого потенціалу. І хоча іноді це важко, я знаю, що він робить це з найкращих мотивів.

Оуен кивнув, слухаючи її слова.

— Я розумію, що він хоче для тебе найкращого, — сказав він. — Але іноді мені здається, що він забуває, що ти ще дитина. Ти також маєш право на відпочинок і радість. Я просто хочу, щоб ти знала, що якщо тобі коли-небудь стане важко, ти можеш звернутися до мене. Я тут, щоб підтримати тебе.Еніка відчула теплоту в його словах і посміхнулася.

— Дякую, Оуен. Це багато для мене означає, — сказала вона щиро. — Я знала, що Обі-Ван суворий, але він також дуже турботливий. І я знаю, що він завжди підтримує мене. Але ваша пропозиція підтримки дуже важлива для мене.Оуен посміхнувся і поклав руку на її плече.

— Пам'ятай, що ти не одна. У тебе є родина, яка піклується про тебе. І ми завжди будемо тут, щоб допомогти тобі. Еніка кивнула, відчуваючи, як її серце наповнюється теплом і вдячністю. Вона знала, що попереду ще багато випробувань, але вона також знала, що поруч є люди, які підтримують її та допомагають у важкі моменти. Коли Обі-Ван і його батько повернулися з міста, вони знайшли Еніку та Оуена, які сиділи разом біля Банти, розмовляючи та сміючись. Обі-Ван відчув радість, бачачи, що його падаван знайшла спільну мову з його родиною.

— Оуен, Еніка, як ваш день? — запитав він, підходячи до них.

— Чудово, майстре, — відповіла Еніка, посміхаючись. — Ми з Оуеном знайшли спільну мову і провели час з Бантами.

Обі-Ван кивнув, задоволений.

— Це добре чути. Я радий, що ви знаходите час для відпочинку і взаємодії з природою. Це важливо для нашого балансу і гармонії. Вони провели ще трохи часу разом, насолоджуючись природою і компанією одне одного. Ці моменти близькості та взаєморозуміння були важливими для них усіх.

Три дні пролетіли швидко, і настав час повертатися до своїх обов'язків. Еніка відчувала, що цей відпочинок дав їй нові сили та впевненість. Вона була готова до нових випробувань і викликів, знаючи, що поруч є люди, які підтримують її та допомагають у важкі моменти.