Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить - Джеймс Аллен

Звичайно, відповідь на це питання знає тільки він. Ми ж можемо тільки здогадуватися.

Він народився, оточений не лише величезними багатствами, а й величезними обов'язками, яких він не просив. Оскільки він був первістком, він успадкував корону, якої він не прагнув і, можливо, навіть не бажав. У 17 років він став прямим спадкоємцем престолу та отримав титул принца Уельського. Його постійно намагалися одружити, то на якій-небудь знатній вдові, то на принцесі. Протягом більш ніж сорока років він жив у «золотій клітці», він не міг бути вільним, не міг жити по-своєму. І коли настав час, він прийняв обов'язки, покладені на нього, вступивши на престол.

Деякі скажуть: «Він став королем, чого йому не вистачало?» Правда в тому, що за всіма привілеями корони, усіма грошима, славою і владою, успадкованими королем Едуардом, була порожнеча, яка могла бути заповнена тільки любов'ю.

Його найбільшим БАЖАННЯМ було кохання. Звичайно, до знайомства з Волліс Сімпсон у нього були романи, але тільки коли він зустрів споріднену душу, він дізнався, що таке справжня сила любові і без страху та сумнівів впустив її у своє серце. Ніякі скандали не зможуть зруйнувати красу цієї міжнародної драми, завдяки якій двоє людей знайшли любов і наважилися зустріти відкриту критику з високо піднятою головою, відректися від УСЬОГО заради того, у що вірили — Любов.

РІШЕННЯ короля Едуарда відректися від корони наймогутнішої імперії у світі заради того, щоб бути з коханою жінкою, було рішенням, яке вимагало неабиякої мужності. Ціна цього рішення була дуже висока, але хто має право говорити, що ця ціна була занадто високою?

А тим злим язикам, які будуть повторювати, що рішення герцога Віндзорського було зрадою, я скажу наступне. Так, він міг би таємно зустрічатися з Волліс, адже так робили багато європейських монархів до нього, тим самим, здавалося б, убивши двох зайців одразу — він залишився би на троні, та й улюблена жінка була б поруч. Але цей незвичайний чоловік був відповідальною людиною, він хотів бути чесним перед собою і перед своїми підданими. Його любов була чистою. Це почуття було глибоким і щирим. Це було те, чого він дійсно бажав, тому він отримав те, що хотів, але при цьому заплатив потрібну ціну.

Якби Європа мала більше правителів таких само чесних і щирих, як король Едуард VIII, то, можливо, її НЕ роздирали б жадібність, ненависть, хіть, політичне потурання та війни.

Цитуючи Стюарта Остіна Війера, я підніму келих за короля Едуарда і Волліс Сімпсон:

«Блаженна людина, яка дізналася, що наші найпотаємніші думки — то наші найсолодші думки. Блаженна людина, яка з найтемніших глибин може розгледіти промінь ЛЮБОВІ і сказати: «Солодші за слова тільки мої думки про тебе».

Цими словами я хочу віддати належне двом людям, які, як і багато інших їх сучасників, стали жертвами критики та образ, тому що вони знайшли найбільший скарб Життя і гордо заявили про це.

Я впевнений, що величезна кількість людей аплодували герцогу Віндзорському і Волліс Сімпсон за їх НАПОЛЕГЛИВІСТЬ у боротьбі за те, у що вони вірили.

Яка містична сила дає НАПОЛЕГЛИВИМ людям здатність долати труднощі? А може, Безмежний вселенський Розум приходить на допомогу людині, яка продовжує боротися навіть після того, як битва здається програною? Ці та багато інших подібних питань виникли у мене в голові, коли я вивчав життя таких людей, як Генрі Форд, який починав з нуля і побудував Промислову імперію величезних розмірів, не маючи на старті, по суті, нічого, крім наполегливості. Або Томас Едісон, який провчився в школі всього якихось три місяці, але при цьому став найбільшим винахідником і перетворив свою НАПОЛЕГЛИВІСТЬ на фонограф, кінетоскоп і лампу розжарювання, не кажучи вже про півтори сотні інших корисних винаходів.

Мені пощастило спостерігати за життям як пана Едісона, так і пана Форда рік за роком, протягом тривалого часу. Більш того, я мав можливість вивчати їх, так би мовити, з близької відстані, я бачив, що відбувалося за лаштунками їх успіху. Тому повірте мені, я знаю, про що говорю, бо я все бачив своїми очима, секрет їхнього успіху та колосальних досягнень — це їх НАПОЛЕГЛИВІСТЬ.

Кожен, хто займався вивченням життя пророків, філософів, «чудотворців» і релігійних лідерів минулого, приходив до неминучого висновку про те, що НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, концентрація зусиль і чіткість ЦІЛЕЙ були основними джерелами їх досягнень.

Розглянемо, наприклад, дивну і захоплюючу історію Мухаммеда. Проаналізуйте його життя, порівняйте його з людьми, які досягли успіхів у сучасну епоху промисловості та фінансів, і переконайтеся, що у них є одна спільна риса — НАПОЛЕГЛИВІСТЬ!

Якщо ви захочете вивчити ту дивну силу, яка дає нам НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, прочитайте біографію Мухаммеда, зокрема, раджу почитати книгу Джаміля Мохаммеда Ессад Бея під назвою «Магомет». Ось яку рецензію написав до цієї книги американський письменник Томас Сугру в газеті «Геральд Тріб'юн»:

Останній Великий Пророк

Томас Сугру

«Мухаммед був пророком, але він ніколи не творив дива. Він не був містиком, у нього не було якогось офіційного вчення, він почав свою місію, коли йому вже було за сорок. Коли він оголосив, що він є Посланцем Бога і несе справжнє слово Боже, він був осміяний і названий божевільним. Діти показували на нього пальцем, а жінки кидали в нього бруд та каміння, коли він проходив повз них на вулиці. Він був вигнаний зі свого рідного міста, Мекки, а слідом за ним і його послідовники. Перші десять років його проповідування супроводжувалися вигнанням, бідністю і насмішками. Але вже протягом наступних десяти років, він став володарем всієї Аравії, правителем Мекки і главою нового світового релігійного руху, який поширився від Дунаю до Піренеїв. Рушійною силою очолюваного ним руху були сила слова, сила молитви та спорідненість людини з Богом.

Його «кар'єра» завжди була для мене загадкою. Мухаммед народився у Мецці в небагатій родині, яка, однак, походила з давнього клану Бану Хашим, з племені курайшитів. У той час Мекка була добре розвиненим торговим містом, але згідно традиції, яка існувала в той час у курайшитів, маленького Мухаммеда віддали на виховання бедуїнам у пустелю. Мухаммед виріс здоровим юнаком, зайнявся торгівлею. Він подорожував по всьому Східному світу, спілкувався з багатьма людьми різних вірувань і спостерігав занепад християнства, яке розпадалося на секти, які ворогували одна з одною. Коли йому було двадцять вісім років, він одружився на багатій вдові,