Випадковий наречений - Аніта Русанова

- Сподіваюсь це не останній раз…

Вже через кілька годин ми прибули до Львова. Макс замовив таксі, яке спочатку привезло нас до мене додому.

- Я теж дуже радий, що ти погодилась на цю поїздку. До завтра! – Сказав Макс, поцілувавши мене.

- До завтра… - Збентежено сказала я, коли Макс вже сідав у авто.