Акафістник УПЦКП - Автор невідомий

благодаті, мученику, посників і пустельників наставнику, чистоти учителю і близький Христа друже! Тебе молю і до тебе вдаюся: не відкинь мене від твого заступництва, але підніми мене, що впав у великі гріхи. Обнови душу мою покаянням, як другим хрещенням, бо ти обох начальник: хрещенням омиваєш праотцівський гріх, покаянням же очищаєш кожного скверне діло. Очисти мене, оскверненого гріхами, і допоможи ввійти туди, куди ніщо скверне не входить — у Царство Небесне. Амінь.

Акафіст святому апостолу і євангелісту Іоанну Богослову

Кондак 1

Обраний Господом від сітей рибальських на проповідь Євангелія і від ловлі риб на ловлю людей до світла істинного боговідання, великий апостоле, ученику, друже і наперснику Христів, моли єдиного істинного Чоловіколюбця, Якого щиро полюбив ти, щоб помилував нас, хто шукає твого перед Ним заступництва і взиває до тебе:

Радуйся, Іоанне апостоле, наперснику Христів і Богослове.

Ікос 1

Ангельських сил і всякого творіння Творця, Владику і Господа, Який прийняв плоть нашу і явився на землі заради нашого спасіння, побачивши, як ходив Він біля моря Галілейського і кликав тебе з братом твоїм, Іоанне блаженний, до служіння апостольського, ти залишив сіті рибальські і батька твого в кораблі; відтоді ти постійно слідував по стопах Спасителя. Заради цього взиваємо до тебе так:

Радуйся, бо заради любові до Христа ти батька по плоті залишив; радуйся, бо через Христа ти Небесного Отця знайшов.

Радуйся, бо світ і всі його спокуси ти відкинув; радуйся, бо небесні блага і воздаяння отримав ти.

Радуйся, бо плоть ду́хові ти повністю підкорив; радуйся, бо дух свій ти Найсолодшому твоєму Вчителю Ісусу підкорив.

Радуйся, Іоанне апостоле, наперснику Христів і Богослове.

Кондак 2

Бачив Христос Господь непорочну чистоту твого серця, плотськими пристрастями не затьмарену, визнав тебе достойним видіння таємничих одкровень, щоб, заглиблюючись у глибину богослов’я, зміг ти проповідувати його всьому світові. Тому «сином грому» ти Господом названий і до Нього взивав: алилуя.

Ікос 2

Розумом істинного богопізнання освітлюючи свою душу, йшов ти слідом за благим Учителем Твоїм, навчаючись мудрості, що виходила з уст Його, і через повну твою незлобливість і дівственність цнотливу був ти улюбленим для Христа Господа твого. Почуй же і нас, що взиваємо до тебе так:

Радуйся, незлобливості образе; радуйся, дівства і чистоти хранителю.

Радуйся, любові до Бога і ближніх учителю; радуйся, доброї поведінки наставнику.

Радуйся, смиренномудрості дзеркало; радуйся, Божественної благодаті світило.

Радуйся, Іоанне апостоле, наперснику Христів і Богослове.

Кондак 3

Силу Божества Христового, сховану під хмарою немічного людського єства, пізнав ти явно, коли Господь наш, воскресивши дочку Яіра і пізніше преобразившись на Фаворі, сподобив тебе з іншими двома учениками свідком бути таких преславних чудес. Побачивши, що Христос є Богом істинним, із глибини серця твого взивав ти до Нього: алилуя.

Ікос 3

Маючи велику сміливість перед Христом, Сином Божим, Який полюбив тебе, ти возлежав на грудях Його при звершенні Тайної вечері; і коли прорікав Господь про зрадника Свого, тоді ти єдиний насмілився спитати про ім’я його. Тому і взиваємо до тебе:

Радуйся, улюблений Христів ученику; радуйся, постійний Його друже.

Радуйся, бо безборонно на грудях Господніх возлежав ти; радуйся, бо сміливо про ім’я зрадника запитав ти.

Радуйся, бо більше за всіх ти до Христа наблизився; радуйся, бо слова Господні, як скарб найцінніший, ти в серці своєму збирав.

Радуйся, Іоанне апостоле, наперснику Христів і Богослове.

Кондак 4

Буря люті і злобної шаленості кипіла у жорстокосердих і невдячних юдеїв, коли повстали на Христа, Сина Божого; тоді всі ученики Його, страхом обійняті, втекли; але ти, любов велику до Нього маючи, навіть до хреста і смерті не відступив від Нього, на всі муки Христові дивлячись і співчуваючи серцем Діві Матері Божій, що плакала і ридала. Дивуючись великому милосердю і довготерпінню Божому, взивав ти до Страждаючого за рід людський: алилуя.

Ікос 4

Висячи на хресті, прицвяхований за гріхи наші Спас світу, побачивши тебе і Матір Свою, що стояли поряд, сином Преблагословенної Богородиці тебе назвав, говорячи: «Жоно, це син Твій», а до тебе: «Це Мати твоя». Ми ж, дивуючись любові Христовій, на тобі виявленій, взиваємо так:

Радуйся, бо сином Матері Божої ти сподобився бути; радуйся, бо через це ти з Христом духовним спорідненням з’єднався.

Радуйся, бо Матері Божій ти достойно послужив; радуйся, бо Її як матір свою з усякою шаною в домі своєму оселив.

Радуйся, бо і в Успінні чесне і святе тіло Її до гробу провів; радуйся, бо з квітучою райською гілкою, архангелом Гавриїлом принесеною, перед гробом Її йшов.

Радуйся, Іоанне апостоле, наперснику Христів і Богослове.

Кондак 5

Божественною зіркою явився ти в Асії, прийшовши туди на проповідь слова Божого, як за жеребом випало тобі. Але на шляху твоєму попустив Господь, щоб був ти вкинутий у море; благодать же Божа, що завжди з тобою перебувала, зберегла тебе у водах морських живим і після сорока днів повеліла хвилі морській викинути тебе на берег. Коли ж побачив це ученик твій Прохор, який оплакував смерть твою, велично взивав він до чудодійного Бога: алилуя.

Ікос 5

Ефесяни, побачивши преславне чудо, тобою створене, коли юнака Домна, який помер від біса, ти молитвою воскресив, оспівали велемовно силу Бога, Якого ти їм проповідував, і, звільнившись від скверного ідолослужіння, взивали до тебе так:

Радуйся, істинного Бога служителю; радуйся, бісів прогонителю.

Радуйся, бо померлих силою Христовою ти оживляв; радуйся, бо силою тією ти людям життя і здоров’я повертав.

Радуйся, бо затьмарених розумом ти до Світла істини навертав; радуйся, бо просвіщенням правдивою вірою ти на шлях чеснот наставляєш.

Радуйся, Іоанне апостоле, наперснику Христів і Богослове.

Кондак 6

Проповідником богоносним слова Божого в Ефесі був ти, і, піклуючись про поширення благодаті євангельської, утверджував ти своє вчення знаменнями великими і дивними, капище Артеміди своєю молитвою зруйнував ти, щоб, побачивши це, язичники пізнали Єдиного Бога, до Якого ми взиваємо: алилуя.

Ікос 6

Засяяло в Ефесі, як сонце, світло віри Христової, тобою проповіданої, коли злочестивий Дометіан розпочав гоніння на християн; тоді і тебе, як ревного сповідника імені Христового, послав єпарх до Рима зв’язаним, де і перетерпів ти страшні страждання. Ради них виголошуємо тобі так:

Радуйся, бо Христового ради сповідання був ти битий; радуйся, бо чашу смертоносної отрути ти неушкоджено випив.

Радуйся, бо в котлі з киплячим єлеєм не зварився ти; радуйся, бо силою Христовою ти від лютих страждань уцілів.

Радуйся, бо незлобливістю своєю кесаря-мучителя ти устрашив; радуйся, бо цим ти народ