Знайти дівчину за сто днів - Сергій Олексійович

Ой, щось я не про те. Моя ця розповідь, це наче, як якесь реаліті-шоу. Може комусь так воно і здається та насправді я просто пишу про події, які відбуваються насправді в реальному житті.

Сьогодні, як на диво зустрів багато з тих мені подобається. З ким би я залюбки познайомився. Та якось такої нагоди не випадає.

Бачив дівчину з перукарні. Вона була у чомусь білому. Йшла собі, мабуть, з мамою мені на зустріч. Несла в руках велику піцу. І так від неї смачно пахло. Від дівчини. А від піци смаженими чебуреками. В неї дуже красиві губи. У дівчини. І до речі вона їх взагалі здається не фарбує. Ніжно такий рожевий колір. Гарні такі. Смачні, мабуть.

Ще бачив дівчину у чорному. Так я її називаю, бо вона завжди носить одяг чорного кольору. Це, мабуть, щось повинно казати про характер. Чорний - це здається таємниця якась. Вона мене чомусь лякає.

Бачив ще пані Д. Заходив до неї в магазин. Як завжди. Струнка. Горда. Неприступна. Така вона от відразу помітно, що дуже вихована пані.

А в магазині засоромився, підійти, привітатися з Наташею. Ні, ну а що? Людина на роботі, а тут я. На сьогодні усе. Усім Кохання!