Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна

***

Кейт прокинулася від того, що сонячне проміння падало на її подушку. Солодко потяглася, озирнулася. Чейза ніде не було. Пам'ятаючи приписи лікаря, вона дуже обережно встала і потихеньку пройшла у ванну. Тішило те, що сьогодні вже нічого не боліло.

Після душу вона вирішила пошукати Чейза, який досі не з'явився. Не поспішаючи, дуже маленькими кроками вибралася із спальні.

Чейз знайшовся внизу, на кухні. Щось там «чаклував» біля плити. Зовсім нечутно вона підкралася до нього і обійняла, не без задоволення поцілувала оголену спину.

– Кейт… – було чутно, що він посміхнувся. – Навіщо ти встала? Я приніс би тобі їжу в спальню або забрав сюди.

Він обернувся і міцно обійняв її. Кейт ткнулася носом у широкі груди і усвідомила, що почувається спокійною і щасливою. В цьому будинку, в цих обіймах, оточена його турботою. І все це – про її нестерпного боса, з яким вони воювали стільки часу.

Задерши голову догори, уважно подивилася у його очі. Чейз здивовано здійняв брови, у погляді читалося мовчазне питання.

– Я зараз почуваюся щасливою. – зніяковіло прошепотіла вона. Для чого зізналася уголос – сама не зрозуміла.

В очах Чейза промайнула радість, він обережно притиснув її ще щільніше до себе.

– Дивно таке усвідомлювати? Але я теж це відчуваю. І трохи збентежений.

Неспішний сніданок вдвох зробив цей ранок ще більш затишним і посилив ще більше відчуття нереальності того що відбувається.

– В тебе, напевно, багато невідкладних справ. – спробувала Кейт відволіктись від бентежливих думок. – Не треба сидіти біля мене цілий день. Я можу подбати про себе сама.

– Ні. Лікар сказав три дні – суворий постільний режим. Ти його і так трохи порушує. Мені дійсно треба з'їздити до офісу та провести декілька зустрічей. Але сама ти не будеш. Я покличу помічницю Ділана. Вона буде робити все що тобі буде потрібно. І Кейт… – Чейз взяв її за руку. – Пообіцяй, будь ласка, що будеш весь час у ліжку.

– Звичайно, можеш не перейматися цим. Я теж не хочу ризикувати здоров'ям дитини. Обіцяю вставати якомога рідше. Обкладуся документами, ноутбуком, телефонами. І царюватиму у твоєму ліжку.

Очі Чейза спалахнули пустотливим вогником. Він кумедно та красномовно пограв бровами.

– Та ну тебе. Ти точно маніяк якийсь. – Кейт не втрималася від сміху. – Навіть безневинна фраза викликає в тебе еротичні фантазії.

– Я просто уявив, як ти можеш «царювати» у моєму величезному ліжку, і що ми можемо робити на ньому, коли лікар зніме всі заборони.

– Так, стоп! – Кейт застерігаючи підняла догори виделку. – Навіть розмови про це мене вже заводять. Якщо не хочеш, щоб через три дні я зґвалтувала тебе, уникай подібних тем.

Але слова Кейт справили на Чейза зовсім протилежний ефект.

– Яка цікава пропозиція… – в очах промайнули вже зовсім інші «бісенята». – Обіцяю, коли знімуть заборони, я тобі дозволю робити із моїм тілом все, що ти тільки захочеш.

– Боже… – простогнала Кейт. – Досить, будь ласка. Я надто збуджуюсь. А ще стільки днів терпіти.

Вони разом розсміялися і Кейт в цей момент усвідомила, що їй дуже подобається, що вони здатні разом над чимось жартувати. Весь попередній рік вона бачила лише похмурого та агресивного шефа, грубого, нестримного в словах та вчинках. Зараз у цьому чоловікові вона відкривала нові сторони та риси характеру. Ті, що раніше були приховані від неї за бронею агресії. І те, як він проявлявся тепер, їй не могло не подобатися.

В такого чоловіка можна було і закохатися…