Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

Вони вийшли до басейну вона сіла на бортик уважно слухаючи інструкції Обі-Вана. Респіратор які джедаї використовують  дихання під водою завжди викликали в неї труднощі.Здавалось що простіше зажди трубки між губами та дихай, але тут зачіпались труднощі

— Падаван ми це вже проходили та ти вже поборола страх води що трапилось на цей раз.Спитав Обі-Ван стоячі води та дивлячись на свою падаван котра ну не як не хотіла іти воду.Він зітхнув і підплив до неї – Еніка що трапилось ти вже добре плаваєш.

– Але не с цим вона показала на дихальну маску. Пірнати та затримувати дихання вона вже вміла, але не коли діло доходило до дихальної маски в ній не виходило дихати вільно підводою. І тому кожного разу вона спливала — Можна я спробую без неї

 — Падаван    іноді ця маска необхідна для пірнання в глиб

—  Поміч потрібна. С питав Квай-Гон підплив до них.Его голубі очі дивились то на дівчинку то на її молодого майстра 

— Так, майстер Квай-Гон, — відповів Обі-Ван, зітхнувши. — У неї виникають труднощі з дихальною маскою. Вона боїться, що не зможе вільно дихати під водою.Квай-Гон посміхнувся і лагідно поклав свою руку на плече Еніки.

— Еніка, — почав він спокійним голосом, — я знаю, що ти вже багато чого подолала. Ця маска — лише ще одне випробування, яке ти зможеш пройти. Спробуймо разом, крок за кроком.

Еніка кивнула, відчуваючи підтримку двох своїх наставників. Вона вдихнула глибоко і наділа маску на обличчя.

— Добре, — продовжив Квай-Гон, — тепер повільно опускайся у воду і намагайся дихати рівно і спокійно. Пам'ятай, ми поруч з тобою. Еніка обережно спустилася у воду, відчуваючи, як холодна рідина огортає її тіло. Вона намагалася зосередитися на своєму диханні, слухаючи ритмічний звук свого серця.

— Добре, Еніка, — заспокоював її Обі-Ван. — Продовжуй дихати рівно. Ти впораєшся.  Еніка відчула, як її дихання поступово стабілізується. Вона вдихала і видихала через маску, відчуваючи, що страх починає відступати. Вона повільно пірнула глибше, відчуваючи, як тиск води підсилюється.Квай-Гон і Обі-Ван пливли поруч, спостерігаючи за нею і готові допомогти в будь-який момент. Еніка відчула, як їхня підтримка додає їй сил і впевненості.Після кількох хвилин під водою, вона піднялася на поверхню, зняла маску та усміхнулася. — Я зробила це, — сказала вона, відчуваючи гордість за себе. Обі-Ван і Квай-Гон посміхнулися у відповідь.

— Ти молодець, Еніка, — сказав Обі-Ван. — Ти подолала свій страх. Я завжди знав, що ти можеш це зробити. Еніка тихо прокралася мимо кімнати Обі-Вана ховаючись за ілюзію сну.її майстер впевнений що его падавана міцно спить спокійно гортав датапад своїй кімнаті.Знову проспить і его доведеться будити.

Ціль Еніки був басейн її не давало спокою те що вона так повільно просувається з дихальною маскою.Не дивлячись на всі зусилля майстра тому вона вирішила потренуватися сама.Без маски вона ж могла пірнати на довго чім не раз лякала свого майстра.Тобто і з маскою не повинно виникнути проблем.

На диво в басейні горіло світло це означало одне не вона одна вирішила поплавати на ніч.Ган Скайвокер якраз виходив з сауни коли замітив Ені. Йому стало цікаво що дівчинка забула тут о 10 годині ночі коли потрібна бути своїй кімнаті та спати залишавсь в тіні він почав спостерігати за нею. Еніка поклала мантію на лежак звалившись в купальнику потім дістала з кишені дихальну маску.Вона заколола волоси в пучок.Вона поклала свою маску на край басейну і пригнула в нього пропливши під водою пару раз туди сюди вона підплела до бортика де лежала її маска для дихання.

– Просто одягають і дихають вільно.Повторила вона собі потім взяла маску і приклала її до рота вона постояла так секунду потім зробила грибок і пірнула вона зробила вдих і змогла дихати змогла, вона приглушила свою радість, щоб Обі -Ван не зрозумів де вона і чім займається. Це самий момент Скайвокер вирішив що йому набридло стояти в тені та він вийшов на світло

 – Падаван Скайвокер і чім ти тут займаєшся дівчиною. 

Еніка з несподіванки виринула на поверхню, швидко знявши маску і важко дихаючи. Вона побачила Гана Скайвокера, який стояв на краю басейну, його обличчя виражало цікавість та легку посмішку.

— Магістр Скайвокер, Батько — почала вона, намагаючись знайти потрібні слова. — Я... я просто тренувалася. Хотіла досконало опанувати дихання через маску.

Ган Скайвокер підняв брови, явно здивований і зацікавлений.

— Тренуватися вночі, без нагляду? — запитав він, нахиляючись до неї. — Це дуже сміливо, Еніка, але також небезпечно. Твій майстер знає, що ти тут?

Еніка винувато опустила голову, розуміючи, що її дії були необачними.

— Ні, батьку, мій майстер не знає, що я тут. Я просто не хотіла турбувати його, і думала, що впораюся сама. — зізналася Еніка, почувши свій власний голос, що лунав з нотками сорому. Ган Скайвокер зітхнув і, здавалося, м'якше подивився на неї. Він розумів, що це бажання — довести собі та своєму майстру, що вона здатна впоратися сама — було природним для молодих падаванів.

— Еніка, я розумію твоє прагнення довести свою самостійність, — почав він спокійним, але суворим тоном. — Але ти повинна розуміти, що джедаї діють як команда. Ми підтримуємо одне одного, і це робить нас сильнішими. Твоє бажання вчитися і вдосконалюватися похвальне, але ти повинна пам'ятати про безпеку.

Еніка кивнула, розуміючи, що її дії могли призвести до серйозних наслідків.

— Я розумію, батьку. Вибачте, що я діяла необачно. Я просто хотіла бути кращою, щоб не розчарувати майстра Обі-Вана.Ган Скайвокер усміхнувся, бачачи щирість в її словах.

— Твій майстер пишається тобою, Еніка. Він бачить твій прогрес і твою рішучість. Але він також хоче, щоб ти була в безпеці. Тому повернімося до твоєї кімнати, і завтра ви з Обі-Ваном продовжите тренування разом.Еніка кивнула, погоджуючись з його словами. Вона розуміла, що її майстер був поруч, щоб підтримувати її, і що разом вони могли досягти більшого.