Темний шлях - Анні Кос

— Мій конунг, — на обличчі старого відбилося сум'яття впереміш з нерозумінням. — Лід. Я розумію, ти спантеличений, розгублений, але не варто йти на поводу у страхів. Особливо тобі. Ти ж не думаєш насправді, що війна можлива?

— Я не знаю, — глухо озвався конунг. — І боюся відповіді. Але якщо я правий, то що б ти порадив?

Старий важко зітхнув і опустився в крісло:

— Мовчати та готуватися. Всім, хто має знати, ми повідомимо. Решту не варто лякати раніше потрібного. До речі, це і Йорунн стосується, дівчинці було нелегко останній рік, подібні клопоти не для дівочих плечей.

— А… — Хала впіймав на собі чотири здивовані погляди разом, — чи можна хоча б побачитися з нею?

Кіт ледь помітно хмикнув, Ейдан затримав на Халі довгий допитливий погляд, але промовчав. Відповів Лід:

— Я вдячний вам обом за те, що принесли звістку. Ваша провина, якщо вона й була вашою, прощена та забута. Можете повернутися до своїх обов'язків і далі супроводжувати пані, якщо пообіцяєте дві речі: тримати язики за зубами й… — він склав руки на грудях і раптом з посмішкою додав: — … як слід помитися. Ну й тхне від вас!