Акафістник УПЦКП в 3х томах - Автор невідомий - Релігія
Ікос 6
Велика радість засяяла тим, що почули Твої, Богомати, обітниці, і Тобі, Небесній Воротар ниці, на воротах монастиря ченці з радістю храм збудували і взивали так:
Радуйся, охоронителько наша у цьому віці; радуйся, заступнице наша у майбутньому.
Радуйся, що навчаєш нас страху Божому; радуйся, що наставляєш нас на шлях чеснот.
Радуйся, сміливість наша і надіє; радуйся, уповання наше і покрове.
Радуйся, що благість серця Сина Свого до нас прихилила; радуйся, що нескінченне перебування благодаті Його з нами провістила.
Радуйся, що святу ікону запорукою милості дала; радуйся, що дар чудодійства їй дарувала.
Радуйся, що на́пади всякого зла від монастиря відбиваєш; радуйся, що всьому доброму вхід відчиняєш.
Радуйся, блага Воротарнице, що райські двері вірним відчиняєш.
Кондак 7
Колись хотів злочестивий Амір монастир Іверський зруйнувати і зібраних там ченців розігнати, але скоро відчув на монастирі міцне заступництво Богоматері, бо побачив, що кораблі його потонули у глибині морській і воїни загинули. Тому прийшов зі смиренням і срібло і золото монастирю дав, просячи молитов. Ченці ж, бачачи це, взивали до Бога: алилуя.
Ікос 7
Нові і незчисленні чудеса показала Богомати, поповнюючи у монастирі вичерпні запаси вина, борошна та олії, біснуватих зціляючи, кривим — ходіння, а сліпим — прозріння даруючи і всяку недугу виліковуючи, щоб, побачивши ці чуда, співали Тобі:
Радуйся, непереможна Воєводо, що ворогів перемагаєш; радуйся, швидка на допомогу тим, що призивають Тебе.
Радуйся, що не зневажаєш моління нашого; радуйся, що від обіцянки Своєї не відступила.
Радуйся, бо скорботу монастиря у радість перетворюєш; радуйся, що зубожіння монастиря поповнюєш.
Радуйся, сліпих прозріння; радуйся, кульгавих ходіння.
Радуйся, всіх немічних цілителько; радуйся, всіх скорботних утіхо.
Радуйся, що не перестаєш піклуватися і спасати нас; радуйся, що від цих великих бід визволяєш нас.
Радуйся, блага Воротарнице, що райські двері вірним відчиняєш.
Кондак 8
Почувши про дивне заступництво над Іверським монастирем від ікони Богоматері, патріарх Никон захотів придбати причастя благодаті її і для країни своєї; заради цього створив монастир на честь славного образа і з ревністю випросив зображення чудотворної ікони Богоматері, щоб під захистом покрову її взивати Богові: алилуя.
Ікос 8
На небесах перебуваєш Ти, Богомати, але й від тих, що на землі, не відступаєш, і як колись дарувалося благословення Гори Афонської преподобному Антонію на утвердження монастиря Печерського, так і Ти благозволила дарувати і новому монастирю в країні Російській благодать Свою, якою благословила Афон у подобі образа Твого чесного; тому взиваємо Тобі:
Радуйся, країни нашої покрове, ширший за хмари; радуйся, православної віри у ній охороно і утвердження.
Радуйся, Православної Церкви непохитний стовпе; радуйся, єресей і розколів викривання.
Радуйся, що світлими променями чудотворних ікон усю країну осяюєш; радуйся, що дари зцілень і милостей від них виливаєш.
Радуйся, людей наших утвердження; радуйся, ворогів устрашіння.
Радуйся, святителів радосте; радуйся, священиків похвало.
Радуйся, ченців наставнице; радуйся, всього роду нашого спасіння.
Радуйся, блага Воротарнице, що райські двері вірним відчиняєш.
Кондак 9
Велику ревність маючи про написання чесного образа милостивої Воротарниці, зібрання іверських посників звершує співи молебні і дошку, на якій має зобразитися чесний образ, омиває водою від обливання дивної ікони, і освячує преподобного Ямвліха, який подвизався у пості, молитві і всенічному служінні зо всіма братами і написав фарбами, освяченими святою водою і святими мощами, чесне зображення Богоматері, завжди благаючи і взиваючи Богові: алилуя.
Ікос 9
Красномовні оратори перед Тобою, Богородице, як риби безголосі, бо не можуть зрозуміти, як достойно похвалити всі чудеса Твої, явлені роду нашому від святої Твоєї ікони. Вже по дорозі в Російську країну вона чудодіяла, повеліваючи благочестивому Мануїлу дати викуп невірним, що забороняли похід святої Ікони в країну Російську, а потім віддали йому вдвічі більше. Ми ж, дивуючись, вірно взиваємо до Тебе:
Радуйся, джерело чудес невичерпне; радуйся, всякої милості подателько.
Радуйся, завжди тепла за нас заступнице перед Богом; радуйся, скарбе провидіння Його про нас.
Радуйся, сущих у бідах пристановище; радуйся, скорботних утіхо.
Радуйся, хворих зцілення; радуйся, немічних зміцнення.
Радуйся, вдів заступнице; радуйся, сиріт милосердна Мати.
Радуйся, заблудлих на шлях істини навернення; радуйся, грішників до покаяння покликання.
Радуйся, блага Воротарнице, що райські двері вірним відчиняєш.
Кондак 10
Бажаючи спасти багатьох людей від бід і скорбот, Ти, Богомати, виливаєш невичерпне джерело милості від Своєї ікони роду нашому; ось бо, блага Воротарнице, і в столичному місті Москві Ти являєшся всім, що поклоняються Тобі, швидку допомогу подаючи, і в новому Іверському монастирі струмені благодаті від ікони Твоєї виточуєш, і в інших містах, монастирях і селах, що шанують Тебе, корисне прохання виконуєш. Тому, прославляючи Бога, що дав нам таку благодать, взиваємо до Нього: алилуя.
Ікос 10
Богородице, Ти — стіна для чернечого чину і для всіх, що до Тебе вдаються, бо Творець неба і землі вселився в дівочій утробі Твоїй і навчив усіх ревнителів чистоти і непорочності виголошувати Тобі:
Радуйся, дівоцтва сосуде обраний; радуйся, найчистіший образе непорочності.
Радуйся, чертоже безсіменного уневіщення; радуйся, Невісто Неневісна.
Радуйся, бо Ти Сіяча чистоти народила; радуйся, що вірних з Господом з’єднала.
Радуйся, у бурі спокус швидка помічнице; радуйся, що ворога пíдступи відбиваєш.
Радуйся, що морок душошкідливих пристрастей відганяєш; радуйся, що по́мисли очищуєш.
Радуйся, що земні насолоди зневажати навчаєш; радуйся, що до небес розум і серце направляєш.
Радуйся, блага Воротарнице, що райські двері вірним відчиняєш.
Кондак 11
Перемагається всяке оспівування, що намагається достойно прославити безліч щедрот Твоїх, Воротарнице наша Богородице, бо хоч ми й принесли б Тобі пісні, рівні кількості піску, — не звершили б нічого достойного того, що Ти подаєш нам, що взиваємо до Тебе: алилуя.
Ікос 11
Бачимо святу ікону Богоматері, як світлоносну свічку явлену для тих, що перебувають у пітьмі біди; бо, духовний вогонь благодаті приймаючи, вона променями чудес усіх осяює, навчаючи так взивати до Благословенної:
Радуйся, у всякій недолі скора допомого; радуйся, в печалі швидке вислухання.
Радуйся, що від вогню, меча і нашестя чужинців нас визволяєш; радуйся, що від голоду і несподіваної смерті нас звільняєш.
Радуйся, що від мору і всезгуби смертельної нас оберігаєш; радуйся, бідуючим у дорозі, на суші, на водах і в повітрі несподівана допомого.
Радуйся, ран душевних і тілесних лікування; радуйся, що покинутих лікарями у Свої руки приймаєш.
Радуйся, милосердна утішителько всіх засмучених і обтяжених; радуйся, що не відкидаєш усіх зневажених і відкинутих.
Радуйся, що упалих у відчай із рову погибелі витягуєш; радуйся, що й мене, не зодягненого