Українська народна сатира і гумор - Автор невідомий

картоплю для свині. Бариня не поздоровкалась, нічого нікому не сказала і мерщій до картоплі та в рот. Покуштувала і почала плюватися:

— Ти що погану картоплю вариш? — присікалась вона до селянина.

А він їй відповідає:

— Та чого ви, бариня, угощайтесь, свиням хватить, хватить і вам!

ПРО ПАНА Й ХУДОЖНИКА

Приходить пан до художника:

— Намалюй мені на моїй люльці мене з собакою в будці, але так, щоб собака ховався, як я на нього дивлюся. Він так завжди робить — мене боїться.

— Добре, пане! Тільки дасте дві тисячі за це!

— Як намалюєш, то дам!

Приходить пан через три дні. Дивиться на люльку... Є він, є будка, а собаки нема...

— Де ж собака?

— Що ж, пане, ви дивитеся, от він і сховався, а коли одвертаєтесь, — вилазить з будки!

Довелося панові дві тисячі заплатити.

КАБАН ЇДЯТЬ, А СВИНЯ НЕ ХОТЯТЬ

Раз приїхав до барині в гості один поміщик, а в барині була служанка. От тільки посідали за стіл, а бариня сусіда вгощає, а сама не їсть. А служанка давала їсти свиням та входить і каже:

— Бариня, кабан їдять, а свиня не хотять!

ПОЛТАВСЬКІ ПАНИЧІ

— Здорові, — каже, — діти!

— Ми, — кажуть, — не діти, а полтавські паничі.

— Чого ж ви на печі.

— Та нема матері дома.

— Де ж вона?

— Пішла по селу попідвіконню хліба добувати.

В ГОСТЯХ І ДОМА

Був один пан у гостях і добре там гостював, їв усякі страви і пив усякі вина і так нагостювався, що не чув. Як його й додому привезли. Прокинувся він та й кричить:

— Лакей, вина!

— Нема, пане.

— Ну, то пива!

— Нема й пива.

— А де хіба я?

— Дома, пане.

— Ну, так давай води!

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ

Одному чоловікові та треба було у місті купити дьогтю. От, не потрапив він куди треба та й зайшов у таку крамницю, де всякі хвиги-миги продають.

Увійшов, мазницю поставив біля ніг та й дивиться.

А в крамниці тільки один крамарчук, і питається він того чоловіка:

— А чого тобі?

— А дивлюсь, — каже чоловік, — що тут продається...

— А тобі ж чого?

— Та мені дьогтю!

- Та не дьоготь же, а дурні, дурні тут продаються!

Подививсь чоловік на його та й каже:

- Оце ж як тих дурнів здорово купують — тільки один усього зостався!..

ЯКИЙ ТОВАР, ТАКА Й ПЛАТА

Увійшов мужик у крамницю та й гука до крамаря:

— А подай лиш мені оту баньку з цукерками!

Той і подав. Мужик понюхав-понюхав та:

— Ні, не такі! Подай оту!

Той перемінив Мужик знову, понюхавши, не вподобав.

— Подай аж он ту! — знов гукає.

Крамар уже розсердився, але перемінив і третю. Не донюхався й звідсіль нічого мужик, поставив баньку та йде з крамниці. Взяло зло крамаря, що дурно панькався стільки часу, та й кричить до мужика:

— Куди ж ти, а гроші давай!

— За що? — питає мужик.

— А за те, що нюхав, — відказує крамар.

Мужик вернувсь, дістав гроші з кишені та й стука об стіл. Постукав, постукав та й сховав. А крамар тоді:

— На що ж ти сховав гроші?

— А як же, — відказує той, — яка купля, така й плата: я понюхав, ти послухав, от і квити!

ТОЧНІСТЬ

Приїхав пан на вокзал і кинувся, що немає скриньки.

— Піди подивися, чи не дома залишилася, — каже пан до лакея.