За межами кохання - Тетяна Калинова
Прокидаюсь від відчуття , що хтось гладить мене по голові , потім по щоці . Відкриваю очі і бачу Кевіна , який посміхаючись дивиться на мене. Різко сідаю , підтягнувши до грудей ковдру.
- Що ти тут робиш? - обурююсь. - А якби я була гола? - цей безсоромний лише грає бровами.
- Вибач. Не стримався. Хотів тебе побачити. Ти така мила зараз. - він наближається до моїх губ і коротко цілує.
- Я не хочу , щоб ти заходив до моєї кімнати без дозволу. А ще краще , зроби так , щоб я могла зачинитись. - Кевін посміхається.
- А не запізно ти про це просиш? Я не один раз заходив в твою кімнату і дивився як ти спиш. - добиває мене.
- Навіщо?
- Тому що ти дуже гарна, Кеті. - знов цілує. Я в шоці. - Давай сьогодні не підемо на навчання , проведемо цілий день разом.
- Ні Кевіне . Вибач , але я не зірка універу , як ти. Мені потім потрібно буде це все відпрацьовувати. І тобі теж немає чого сачкувати , пішли в душ і поїдемо на навчання. - в нього аж очі загорілись.
- В душ? Разом?
- Звісно ні! - червонію. - Я не так висловилась. Я йду перша , а ти після мене.
- Я вже бачив тебе в душі , Кеті. Тобі немає чого соромитись . - наближається і шепоче на вушко . - ти прекрасна всюди . - від його слів , тіло вкривається сиротами і знов спалахують щоки. - Підемо разом?
- Ні! - кричу і ще вище підіймаю ковдру, мало не до носа. Кевін сміється.
- Добре. Добре , я зрозумів. Біжи перша, моя сором'язлива дівчинка. - я так і не зрозуміла , він жартував , чи серйозно думав , що я зараз буду перед ним оголюватись...
Прийнявши душ і поснідавши , ми їдемо до універу.
- Кевіне , я не хочу щоб хтось знав , про наші відносини. - він на мить повертає до мене голову , потім знов дивиться на дорогу.
- Чому?
- Тому що батьки дізнаються раніше , ніж ми цього хочемо. Вони повинні дізнатись від нас. Тому в універі , поводимо себе як зазвичай.
- Згоден. Але після універу , ти вся моя. - посміхається. Ствердно хитаю головою і знов червонію. - Після пар , хочу показати тобі , що ще я дуже люблю , крім тебе і баскетболу. - серце в грудях зробило кульбіт . Повертаю до нього голову і дивлюсь великими від шоку очима. Це типу зізнання , чи я щось не так зрозуміла? Кевін посміхається , бере мою руку , підносить до свого обличчя і цілує. - Підеш зі мною на побачення? - Я лише кліпаю очима , наче зависла... Мені здається , чи все надто швидко ? - Кет, ти де літаєш?
- А? Що? - прокидаюсь.
- Підеш зі мною на побачення після пар ?
- Піду. - він знов цілує мою руку і ми заїжджаємо на територію універу.
- Після пар зустрінемось тут, на парковці. - каже Кевін . - Гарного дня сестричко. - посміхається і цілує мене в щоку.
Бачу подругу, яка чекає мене біля входу в універ і йду до неї. Вона якимось дивним поглядом мене оглядає і посміхається.
- Ого! Привіт Кеті. Бачу в вас вже мир.
- Так. - відповідаю і знов відчуваю, що мої щоки перетворюються на стиглі помідори. - Помирились.
- Добре. Але ж мені не здалось що ви ...? - Дейзі красномовно грає бровами . - Не дивись так на мене, ви давно один з одного , очей не зводите. Сліпий не побачить.
- Дейзі, тихіше. Я не хочу , щоб знов почали пліткувати. Я і так не розумію, чому плітки раптом припинились.
- Я зрозуміла. - посміхається подруга. - Ви дуже гарно виглядаєте разом. Такі милі. Давно ви зустрічаєтесь?
- Ага, дуже. Два дні.
- Уявляю обличчя Мінді, коли вона дізнається .
- Поки що ніхто не повинен знати. Ти ж розумієш, яка в нас ситуація?
- А яка в вас ситуація?- розширює очі Дейзі.
- Наші батьки одружились, ми зведені брат і сестра.
- Не рідні ж . - повторює вона слова Кевіна. Я лише важко видихаю. Не думаю, що це зрозуміють наші батьки.
На парах все було як завжди, я намагаюсь все уважно слухати і конспектувати, та виходить так собі. Дочекатись не можу закінчення пар. Цікаво, куди це Кевін збирається мене відвезти.? В їдальні, він знов сидів з нами і мені було ніяково від погляду, яким він на мене дивився. Дейзі посміхаючись дивилась в свою тарілку , роблячи вигляд , що нічого не помічає.