Вийди за межі. Забудь про успіх – стань видатним! - Ден Вальдшмідт

«Ти не повинен цього робити», – сказав батько.

«Ні, повинен», – тільки й мовив Дерек. Біль був настільки сильним, що він не витримав слів та розчарування, сльози потекли по його обличчю.

Так батько, тримаючи сина, і син, тримаючи ногу, попрямували в бік фінішної лінії. 65 тисяч уболівальників стояли й дивилися, заворожені сценою, що розгорталася перед ними. Батько спинився за декілька футів від фінішу, щоб Дерек зміг перетнути його самотужки.

Через два десятиліття ніхто не пам’ятає, хто виграв гонку. Але мільйони з нас пам’ятають силу духу людини, яка не здалася.

Дерек Редмонд мав здатися.

Здатися було не тільки простіше. Здатися було правильно. Логічно. Він повинен був це зробити.

То чому ж він не здався? Примхлива рішучість? Можливо.

А можливо, він знав, що в довготривалій перспективі емоційний біль від недосяжної мрії принесе йому більше страждань, аніж короткий фізичний біль. Можливо, він не хотів жити з жалем решту свого життя.

Або він просто прийняв рішення закінчити те, що почав, незважаючи на біль.

Неможливо навіть описати, як важко йому було.

Я теж відчував усепоглинаючий біль і страх.

І ви також, мабуть.

Іноді дійсно важко продовжувати, і ви не знаєте, що робити далі.

У такий момент ви повинні вирішити бути дивовижним, надзвичайним.

Ви, мабуть, зараз пригадуєте цинічні вислови на кшталт «Просто зроби це» [12], але циніки зазвичай лише скаржаться.

Звертати увагу слід на сміливих людей.

Не дозволяйте болю та страху зробити з вас невдаху. Не звертайте уваги на біль.

Будьте сміливішим. Страх змушує вас тікати від болю. Мужність допомагає вам зцілити його.

Саме такі рішення слід приймати, коли ви вирішуєте не здаватись.

І коли ви вирішите, що, незважаючи на біль, сльози, страх, невдачу – незважаючи на це все, ви не здаватиметесь, ви здійсните прорив.

Як мозок приймає рішення

Розуміння того, як працює людський мозок, є основою стратегії людських стосунків.

Насправді, вся концепція швидко руйнується, якщо ви не знаєте, як мозок обчислює інформацію.

З іншого боку, ви можете досягти чого завгодно, якщо зрозумієте, як мозок приймає рішення і впливає на продуктивність.

Дослідження показують, що просте знання того, як ваш мозок працює насправді, робить вас розумнішим.

Звичайна обізнаність змушує вас бути більш вдумливим щодо своєї поведінки.

Коли ви усвідомлюєте біль і страх у вашому житті, ви можете обрати, як на них реагувати.

Обізнаність відкриває вам шлях крізь біль і страх.

Обізнаність дозволяє контролювати будь-яку ситуацію. І це робить вас сильнішим.

Ви думаєте, що знаєте, як працює ваш мозок, так? Зрештою, ви намагаєтесь його використовувати якомога частіше.

Подумайте ще раз.

Мозок людини являє собою складний комп’ютер, що постійно збирає дані від ваших чуттів і миттєво аналізує можливості на основі ваших минулих досвідів, переконань, упереджень і освіти.

Водночас, незважаючи на всю цю складність, мозок автоматично приймає рішення на основі кількох первинних інстинктів.

Мозок людини насправді не змінювався з початку людства. Після сотень років гіпотез щодо роботи мозку такі передові технології, як МРТ, підтверджують, що мозок залишився таким же примітивним, як і був раніше.

Існують три основні способи, якими мозок обробляє отриману інформацію:

1. Ігнорує нудне й очікуване

2. Узагальнює занадто складну інформацію

3. Готує організм до боротьби або втечі, якщо помічає небезпеку

Підсвідомо мозок переходить в один із цих трьох типових режимів, намагаючись отримати, проаналізувати й узагальнити інформацію про довкілля та наш внутрішній стан.

Мозок кожної людини працює саме так. Але кожен із нас бачить світ по-іншому.

Цей унікальний погляд формує те, як ми сприймаємо події навколо і всередині нас. І це сприйняття керує нашими відповідями та реакціями.

Ваше сприйняття подій і обставин залежить від ваших власних життєвих ситуацій, ваших поглядів на світ. Якщо не обдумувати події, ваша підсвідомість налаштується на ваші хороші та погані упередження.

Саме так ми й бачимо речі – не раціонально або реалістично, а так, як відчуваємо їх.

Я вже не кажу про те, що ваша точка зору може бути помилковою.

Так само ваш мозок обробляє біль і страх.

Ви бачите ситуацію і сприймаєте її як болісну, хоча вона може взагалі не бути загрозливою. Ви можете бачити тільки тіні на стіні.

Найпотужніша реакція мозку на біль і страх – це реакція «боротьба або втеча». Навіть найменший натяк на незручну або загрозливу ситуацію може перевантажити нашу нервову систему.

За частку секунди мигдалеподібне тіло вашого мозку відправляє електричні імпульси всій симпатичній нервовій системі, щоб активувати надниркові залози. Вони викидають адреналін у кров. Адреналін миттєво пришвидшує дихання, сердечний ритм і кров’яний тиск та напружує м’язи, щоб вони були готові до дій. Кровоносні судини на шкірі звужуються, щоб у разі необхідності зменшити кровотечу. Слина припиняє текти (у вас пересихає в роті), і травна система вимикається для економії енергії.

Усе це відбувається автоматично. Часто ви цього навіть не усвідомлюєте.

Так відбувається весь час. Ваш мозок постійно шукає можливості боятися чогось, що здається небезпечним.

Він постійно розширює свою базу речей, які вважає страшними чи емоційно травматичними. Співбесіда. Сварка з чоловіком або дружиною. Критика. Можливість невдачі. Можливість не досягти своїх цілей.

У сучасному світі не існує шаблезубих тигрів, які можуть з’їсти вас живцем. Зараз загрози зовсім інакші.

Але вони все ще нас лякають. І є такими ж реальними, хоча б у вашому мозку.

У відповідь на ці передбачувані загрози ви або починаєте захищатись і стаєте агресивним (боротьба), або відключаєтесь і уникаєте ситуації (втеча).

Обидва методи чудово працюють. За винятком однієї речі.

Страх спотворює ваше уявлення про реальність.

Коли вас охоплює страх, ви перебуваєте в стані тимчасового божевілля. Ви ірраціонально реагуєте і не можете контролювати свої емоції.

Звичайно, вам усе це здається раціональним, адже така поведінка базується на тому, що ви думаєте, що ви бачите і як сприймаєте ситуацію.

Але зовнішність може бути оманливою. Насправді, дуже мало речей у житті виявляються саме такими, якими ви сприймаєте