Тур за коханням. Частина перша - Оксана Мрійченко

— Море тепле, — ледь чутно відповіла Ксюша, поспіхом ховаючи очі.

— Не хочеш поплавати разом? — Матвій одним рухом стягнув з себе футболку.

Ксюша зрозуміла, що треба тікати. І чим швидше, тим краще. Бо є величезний ризик піддатися спокусі та наробити дурниць. Дівчина рішуче підскочила на ноги, стягнула з себе рушник і почала швидко складати його в сумку.

— Я вже накупалася, — тихо промовила вона. — Мушу йти.

— Куди? — обличчя Матвія стало похмурим.

— Треба попрацювати над обробкою відзнятого матеріалу.

— Попрацюєш завтра.

— Завтра я буду фотографувати інші номери.

Склавши всі речі в сумку, дівчина поспіхом натягнула на себе туніку та збиралася йти. Але не встигла, бо Матвій раптом перегородив їй шлях, впевнено поклавши руки на тендітні плечі. Ксюша підняла голову та знову зустріла погляд темно-сірих очей. Зараз вони нагадували похмуре небо напередодні дощу та допитливо вивчали обличчя дівчини, неначе намагаючись прочитати її думки.

— Ксюш, у тебе все гаразд? — Матвій запитав це зовсім тихо, але в його тоні чітко прослідковувалося занепокоєння.

— Все гаразд, — Ксюша змусила себе зробити крок назад, звільняючись з теплих чоловічих рук. — Гарного відпочинку!

Підхопивши свою сумку і сандалі, дівчина мало не бігом кинулася тікати з пляжу. Найбільше вона боялася, що Матвій буде наздоганяти, але цього не трапилося. Влетівши у свій будиночок, Ксюша поспіхом замкнула двері та притулилася до них спиною, важко перевівши подих. Не можна підпускати Матвія занадто близько. Відтепер це лише замовник!

Наступні два дні Ксюша старанно уникала Матвія, а вечори проводила у своєму будиночку, займаючись обробкою відзнятого матеріалу. На пляж вона вирішила більше не ходити. Там є величезний ризик знову зустріти Матвія, а це точно ні до чого. Віка з Макаром часто навідували Ксюшу і навіть намагалися витягнути її на прогулянку, але дівчина щоразу відмовлялася. Хотілося просто якомога швидше виконати роботу та повернутися додому.

У п’ятницю Ксюша вирішила внести трохи різноманіття у свою діяльність та присвятити день іншим локаціям, про які розповідав Матвій. Всю першу половину дня дівчина мандрувала територією навколо готелю та зробила багато гарних кадрів для майбутнього сайту. Опівдні пекуче сонце остаточно перетворило повітря на гарячу і густу субстанцію, тому знаходитися на вулиці стало нестерпно. Ксюша вирішила ненадовго сховатися в готелі та зробити декілька кадрів холу. Опинившись всередині будівлі, дівчина помітила за стійкою адміністратора Діану. Погляд жінки пронизав тіло холодом, викликаючи непереборне бажання піти геть. Ксюша наказала собі не звертати уваги на Діану та озирнулася в пошуках найвдалішого ракурсу. Але вже за мить забула про роботу, бо побачила Матвія. Його світла футболка вдало поєднувалася з темно-синіми джинсами та гарно підкреслювала всі контури міцного чоловічого тіла, змушуючи Ксюшу швидко втрачати розум. Дівчина різко розвернулася, збираючись непомітно втекти до басейну через боковий вихід, але не встигла.

— Ксюш, чекай! — пролунав позаду неї приємний чоловічий голос.

Ксюша зупинилася та розвернулася до Матвія, який швидко наближався до неї. Доведеться поговорити, не можна ж тікати від замовника! Дівчина зробила глибокий вдих та суворо наказала собі не втрачати голову.

— Привіт! — з посмішкою кивнув їй Матвій, зупиняючись поруч. — Два дні тебе не бачив. Як справи?

Ксюша не встигла відповісти, бо в задній кишені джинсів чоловіка гучно задзвонив телефон. Матвій дістав гаджет і роздратовано глянув на екран. А потім знову перевів погляд на Ксюшу і промовив:

— Не тікай нікуди, добре? Я швиденько відповім і продовжимо нашу розмову.

Ксюша зраділа, що матиме маленьку перерву і відійшла убік. Матвій ловелас і поселив її в жахливих умовах. Треба ставитися до нього максимально холодно! І навіть якщо серце стискається від радісного хвилювання під поглядом цих темно-сірих очей…

— Ти йому зовсім не пара, — пролунав позаду холодний голос Діани.

Ксюша навіть трохи підскочила на місці від несподіванки, різко розвертаючись обличчям до жінки. Діана зневажливо дивилася на неї, примруживши очі, а потім спокійно додала:

— Ти можеш цікавити Матвія виключно як приємна розвага. Не більше.

Ксюша відчувала, що швидко закипає від пекучого обурення. Але спокійно витримала холодний погляд шоколадних очей та тихо промовила:

— Мабуть, тобі добре відомо, як це — бути приємною розвагою. Правда, Діано?

— Ти, маленьке стерво… — прошипіла головна адміністраторка, нахиляючись до дівчини впритул. — Краще не ставай на моєму шляху! Пошкодуєш!

Ксюша почувалася дуже незатишно під поглядом Діани, що палав люттю. Але очей не відвела і зраділа, що змогла хоч трохи дати їй відсіч.

— Ксюш, ти ще не обідала? — Матвій вже завершив телефонну розмову та знову підійшов ближче. — Складеш мені компанію? Обговоримо твою роботу.

Ксюша не чекала такого запрошення та остаточно розгубилася. Проте Матвій не став чекати відповіді. Він перевів погляд на Діану та спокійно промовив:

— Діано, нам везуть нові пральні машини. Будь ласка, зустрінь доставку.